Вірш дня. Мирослав Лаюк
09.03.2016
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
* * *
ріс так що розривав надвоє кисень
і ріками тік кровавий озон (О2 - О3)
ріс так що прибивав усі рослини під собою
щороку давав життя тисячі малих дубків
але до осені нещадно убивав їх усіх як старий бог
це на тебе тикала вчителька
з вікна кабінету світової літератури
коли говорила про символіку у «війні і мирі» –
романі-епопеї на історичну тему графа толстого
вона трактувала епізод де князь андрій думав
що дуб тисячу разів правий
«нехай інші молоді знову піддаються на цей обман
а ми знаємо життя – життя закінчене!»
а я на загальній фотографії хлопців мого класу
єдиний із дванадцяти
хто не дивиться у об’єктив
бо зирить на гілля
яке ти простяг над шифером другого корпусу
і з твого гілля вилітають дикі голуби
ми виросли під тобою дубе –
колись
один із нас
зрубає тебе
Мирослав Лаюк, із поетичної збірки «Метрофобія»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно