Вірш дня. Мирослав Лаюк
23.11.2017
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
ІСХОД
сходить сонце й заходить (ц) екклезіаст
сходить сонце й ісходить (ц) це вже я
ми безумні в словах як вони у нас
тільки їх не відріжеш як голову короля
я не маю сумнівів у столі
хіба в назві «пудельце» і назві «хліб»
бо коли умирають люди і королі
залишаються ці слова й барабанний дріб
я омега-ц ц-ц-ц зета зет
я шукав замінник до слова «смерть»
та найближчим до нього було «ісход»
альфа сходить – вже місяць на голові
наче сходження крапки з-над букви і
я не в змозі стримати цих істот
Мирослав Лаюк, із поетичної збірки «Метрофобія»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно