Вірш дня. Мар'яна Савка
19.08.2014
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
* * *
ти кажеш серпень за старим стилем
ми своїх ангелів відпустили
і лишились самі
не знаю навіщо нам стільки красивої мови
якщо ми німі
чи то пак онімілі
як пальці стиснуті міцно
аж кров відійшла
можна мені торкнутися твого чола?
серпень ти знаєш для мене це слово гостре
серп розтинає тіло пахучих трав
а ми поклалися долі
і ти припав
до моєї долоні
спиваючи лінію долі
а все-таки що буде з нами
мені
часом так сильно бракує повітря
навіть у сні
метеорити летять чи уламки зірок
і коли переходить пора зорепаду
до неба за крок
ми опиняємось
і стоїмо без мови
так ніби молимось
Мар'яна Савка, «Пора плодів і квітів»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно