Вірш дня. Мар’яна Савка
06.08.2014
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
* * *
Заломлення світла, дзвіниці чіткий силует.
І кошики яблук чекають бджолиної тризни.
Слова загусають в повітрі, як спасівський мед,
На смак і на запах – моєї гіркої вітчизни.
Слова найдорожчі розлиті в цеберка малі...
Ці бджоли літують, ці квіти іще медоносять.
Важливі слова проростають з самої землі,
Єдиної мови, достоту незнаної досі.
Дзумкочуть рої, а на обрії – сиві гаї...
Якого ще літепла вітер навіє на вії...
Тріпоче метелик, як свічечка літери ї.
І я від краси завмираю. Чи... Ніяковію...
Мар’яна Савка, «Пора плодів і квітів»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно