Вірш дня. Мар`яна Савка
21.02.2018
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Приватні листи перев’язані туго навхрест
одна пуповина на двох заґудзована тісно
її не торкнусь ні ножем ні зубами бо дійсно
кого я здивую відтявши її врешті-решт
я знаю що простір без тебе як вижатий степ
як тіло без певної кількості крові і лімфи
і мокрі вогні ніби свіжі патьоки оліфи
і де би мені заховатися вижити де б
піти до крамниці купити сто грамів життя
на пошту податись зустріти кульгаву поштарку
і світло замерзлого дня розглядати крізь шпарку
або за цигарку продати останнє биття
маленького серця що вже натомилось іти
як бабцин годинник у грудях старого креденсу
і бачиш я навіть надсадно шукаючи сенсу
не вмію як слід відчитати приватні листи
Мар`яна Савка, із поетичної збірки «Пора плодів і квітів»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно