Вірш дня. Костянтин Москалець
06.03.2021
«Вірш дня» - поетична рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
До речі, з 1 до 20 березня на фейсбук-сторінці Старого Лева триває щорічний проєкт #поетичнийберезень! Щодня на вас чекає новий вірш із однієї з 20-ти збірок видавництва та змога виграти поетичну книжку улюбленого автора. Умови конкурсу читайте тут. А зараз час для нового вірша.
* * *
Прийдуть, як віщий сон, іриси сині,
торкнуться там, де риси навісні,
де ліній долі ніжне павутиння
заплуталось безбожно навесні.
І галактичний пил над головою,
і лон глибоких золотий пилок
відіб’ються солоною луною
закушених, мов губи, пелюсток,
і заполонять сад священні гами
роси, нанизаної на твоє ім’я,
так звабливо гойднеться під ногами
не в той бік заокруглена земля.
Але ти вже не раз цю чула притчу.
Іриси в’януть, вичахають сни,
і навскоси відходить електричка
в останній день безпутньої весни.
Костянтин Москалець, із поетичної збірки «Поезія Келії»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно