Вірш дня. Катерина Міхаліцина
11.09.2014
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
* * *
А знаєш мій любий
Ці наші маленькі життя
Вони наче яблука
Кисло-солодкі вразливі
І несамостійні
Їм треба дерев і гілля
Коріння і стовбурів
Треба скорятися зливі
Ледь-ледь шурхотіти
Складаючи пошепти травень щоб трави могли не німіти прийнявши у лоно
Їх білі округлі порепані чи
Боже збав
Червиві тіла
Червиві то значить солоні
А яблука з сіллю
Ні любий не будем про це
Вже краще про тріщини
Тобто про зустріч з землею
І вихід по той бік
Земля…в неї тепле лице
І яблука знають що мають зустрітися з нею
Розсочитись репнути збутись осердя зернят
Земля усміхнеться
Ти бачив?
Немов породілля
І буде довіку гойдати чужих яблунят
І голови трав посипати небесною сіллю
Катерина Міхаліцина, «Тінь у дзеркалі»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно