Вірш дня. Ірина Старовойт
23.07.2018
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Риси твої далекі від симетричності спокою.
В жерлі першого дотику перші вогні нестримані.
Рука потерпає в захваті, а далі стає жорстокою.
Мої оборонці втрачені, і голови їм постинані.
Напруженим тіла вигином від них відвертаюсь з
відчаєм.
В зіницях дитинно розширених рештки жалоби
прости мені.
Пальці наші сплітаються перед грозою освідчення.
Тихо. Тільки у грудях б’ються впіймані окуні.
Темно. В долонях ночі коптить маленька свічечка.
Риси твої далекі від симетричності спокою.
Ірина Старовойт, із поетичної збірки «Гронінгенський рукопис»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно