Вірш дня. Ірина Старовойт
15.08.2014
«Вірш дня» - постійна рубрика у «Блогах Старого Лева». Тут – поезії з ще неопублікованих збірок та вірші, які вже встигли набути популярності. Зіркові автори та нові імена. Болючі теми та легка романтика. Те, що чіпляє. Те, що зробить ваш день. Слідкуйте за оновленнями!
***
Ділячи страх, як-то ділять хліб:
на скиби, на крихти, на стин,
ми посуваємось далі на схід
до єршалаїмських стін.
Щоб обманути спеку і слід
не залишати в піску,
ми виростаєм по литки з-під
морської хвилі, яку
бачим увіч і не бачимо в снах –
тут вже не сняться сни –
літо у цих чужинецьких краях,
літо і восени.
Глянеш – назад дороги нема,
навіть нема знаку.
Чуєш, сурмить єрихонська сурма
і закривавлює круг.
Ділячи страх, як-то ділять хліб:
навпіл, на чверті (Спас),
ми посуваємось далі на Схід,
а Схід відсуває нас.
Ірина Старовойт, «Гронінгенський рукопис»
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно