0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Відомі письменники: як досягти своєї мети?
 
Написання книги – справа не з легких, вона потребує працьовитості та самоконтролю. Як деяким письменникам вдавалося створити не просто пару творів, а десятки, а іноді навіть і сотні книг? Їхні приклади, хороші чи погані, говорять нам про одне: можна досягти всього, маючи лише впертість та мету:)
 
Жорж Санд з дитинства звикла займатися улюбленими справами вночі. Тому і писала зазвичай після заходу сонця. За ніч могла  написати більше 20 сторінок. Щоб триматися на ногах, їла шоколад, пила молоко або курила цигарки. Жорж Санд казала: «Коли наступає той момент, що думки повинні отримати форму, потрібно тримати себе в руках, як і серед людей, так і у власному кабінеті».
 
Джейн Остін доводилося працювати у домі, повному людей. Матір, сестри та прислуга не давали можливості зосередитися. Сидячи у вітальні та записуючи на невеличкі шматки паперу якісь ідеї, Джейн часто при скрипі дверей ховала їх, натомість діставши інструменти для рукоділля. Лише після того, як сестра Касандра перебрала на себе усі хатні обов’язки, Джейн мала змогу повністю присвятити себе письменництву. 
 
Ернест Гемінґвей був ранньою пташкою. Навіть після важкого дня він прокидався не пізніше шостої ранку та відразу брався до роботи. Виписавши усі вільні аркуші, що лежали на робочій поличці, він усе перечитував і, підрахувавши кількість слів, складав графік подальшої роботи. «Коли завершуєш твір, почуваєшся спустошеним. Але не пустим, а готовим знову наповнитися…», - говорив Гемінґвей.
 
Френсіс Скотт Фіцджеральд, мобілізований під час Першої світової війни, свій перший роман почав писати в тренувальному таборі для військових. Він був впевнений, що не повернеться з війни, тому прагнув залишити людям частинку себе у власних творах. Він використовував кожну вільну хвилинку для писання. Військова дисципліна допомагала організовувати письменницьку роботу. У Європу письменника так і не відправили, і, на жаль, після закінчення служби Френсіс повністю змінив підхід та методику роботи. Часто джерелом натхнення для нього  став алкоголь. Згодом, Фіцджеральд уже не міг написати ні рядка у тверезому стані. Натомість, сп’янівши, писав по 8000 слів за ніч. 
 
Марсель Пруст працював вночі і майже не виходив зі своєї кімнати. Прокинувшись по обіді, він безперервно працював. Часто підтримував свої сили лише за допомогою кофеїну. Так майже 14 років Пруст писав свій роман «У пошуках втраченого часу».
 
Жорж Сіменон працював ривками. То цілими днями байдикував, то тижнями не виходив з кімнати, поки не завершував роботу над книгою. Як результат - 425 написаних творів.
 
Вільям Сомерсет Моем за життя видав 87 книг, а письменництво порівнював з алкоголізмом. Врешті, і свою любов до літератури вважав залежністю. Працюючи над твором, перші кілька уривків вигадував у ванній, а потім сідав за стіл і писав не менше 1500 слів.
 
Натомість Харукі Муракамі - людина режиму. Початок дня о 4 ранку, шестигодинний період творчості, далі - заняття спортом і відпочинок. О 9 вечора - відбій. Окрім того - суворе дотримання дієти. Такі принципи роботи зародилися у Муракамі після того, як тривалий період він вів сидячий образ життя і зіпсував собі здоров'я. Зараз письменник живе у селі і постійно дбає про свій фізичний стан. 
 
Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на три книжки тижня від Жоеля Діккера!
Книга, яка пахне імбирним печивом, какао та ялинкою
Істина у вині: 7 книжок про п`янкі напої
Читання-реготання на довгі зимові вечори
Від Нью-Йорка до Неаполя: яскраві жіночі історії «нежіночих» романів
«Найважливіше – наприкінці»: роман про сімейне життя, яке ніколи не буває ідеальним
stary_lev Стежити
дописів читачів