0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Три книжки для маленької принцеси
Любов до читання починається змалку. З перших дитячих книжок, які, мов радари, вказують малечі на життєві істини. Дуже часто дорослі говорять про свою нелюбов до літератури саме через відсутність у юному віці книжок-радарів, які могли би зацікавити на кілька десятків років уперед. Особливо важко зараз, у ХХІ столітті, обрати дійсно гідну книгу, адже вибір на ринку великий, проте якісна дитяча література досі лишається на вагу золота.
 
Сьогодні я зібрала три книжки, які вартують уваги кожної маленької панянки та її мами. Адже ці твори – скриньки мудрощів та моралі, створені з метою зародити в дитини любов до читання. А ще, до речі, вони просто цікаві та чарівні, попри буденність часу й місця.
 
 
«Пуанти для Анни» Надійки Гербіш
 
Анна – маленька дівчина з Дома-на-узліссі. Проте нещодавно її батьки переїхали до великого міста, де татко дівчинки отримав нову роботу. Самотня та знуджена, Анна не знає, що робити у мегаполісі. Адже вдома вона могла лазити по деревах та насолоджуватися часом на свіжому повітрі.
 
Проте незабаром дівчинка знаходить нове й найголовніше захоплення свого життя – балет. Після побаченої вистави у театрі, малеча загорілась ціллю стати відомою балериною. Але шлях до визнання буде не таким легким, яким Анна уявляла його. Щоденні тренування по 5-6 годин, синці та все ще неідеальне releve – ось через що проходить танцівниця.
 
А зрештою, Надійка Гербіш створила історію не стільки про балерину, скільки про звичайну дівчинку з великого міста, яка прагнула чогось так сильно, що не зупинялась жодного разу на своєму шляху. До того ж авторка змогла висвітлити проблему заздрощів з боку однолітків. Так, наприклад, однокласниця Анни дражнила дівчинку за її захоплення танцями. Проте та, всупереч докорам, продовжувала ставитись до Іри з добротою та ласкою у серці.
 
Отже, «Пуанти для Анни» стовідсотково:
– навчить відповідати на зло добром;
– любити й цінувати рідних;
– йти за своєю мрією.
 
«Леля з будиночка на дереві» Юлі Лящинської
 
Леля – енергійне та непосидюче дівча, яке живе в будиночку на дереві. Будиночок належав ще її прабабусі Стефанії, яка влаштовувала там засідки і переховувала повстанців. Зараз там мешкають Леля з мамою і татком.
 
Дівчинка любить тварин, гойдатись на гілках у зливу та допомагати таткові з його роботою. А ще шукати скарби в підземеллі! Отже, як можна помітити, дівчинці сумувати нема часу в своєму ідилічному світі. Проте трапляється подія, яка змушує Лелю відірватись від пошуків скарбів. Одного дня з’являються сусіди, які хочуть забрати їхній затишний будиночок на дереві й віддати розбещеному синові. Чи зможе маленьке дівча протистояти підступній родині? Хм, історія покаже.
 
Юля Лящинська створила прототип жвавої дівчинки-непосидючки. Частково героїня Лелі повертає мене до Пеппі Довгоїпанчохи, якій теж були притаманні енергійність та рішучість. В образі дівчинки вміщені всі гідні риси для кожної панянки: сміливість, жвавість та завзятість. Як і героїня попередньої кнжкги, Леля не сидить склавши руки, а впевнено робить щось заради майбутнього власної родини.
 
Точно рекомендую:
– маленьким непосидючкам, які знайдуть в героїні себе;
– фанатам пригодницьких історії;
– та зрештою, закоханим в Пеппі Довгупанчоху.
 
 
 
Книжки для балерин прочитали. Книжки про непосидючих та жвавих – теж позаду. Що залишилось? Правильно, на десерт найсмачніше: книжка про книжки!
 
Отож, Анна обожнює читати. Вона ходить до бібліотеки та проковтує історії одну за одною. Дівчинка навіть вдає, що спить, коли батьки заходять пізно ввечері до кімнати, аби побажати на добраніч. Проте насправді Анна читає під ковдрою нову книжечку. Для дівчинки ці історії такі ж справжні, як і її життя.
 
«Минуло чотири тижні й читання стало забагато. За той час вона здобула 364 друзів і 18 недругів».
 
Одного дня Анна дізнається страшну новину: всі книжки, які в бібліотеці не беруть читати, підлягають знищенню. Для книжкового черв’яка це справжній удар! Саме тому Анна вирішує негайно врятувати їх від загибелі. Та як маленькій дівчинці, якій ще нема й 10 років, вдасться знайти прихисток для десятків стосів книжок?
 
Що ж, чому саме «Дівчинка, яка рятувала книжки»?
– немає способу більш дієвого заохотити до читання,аніж власне історія про книжки;
– твір вийшов напрочуд легкий та теплий: надихає читати та любити книги;
– Анна, як і її попередниці, вирізняється саме тими якостями, які мають бути складовими кожної маленької леді.
 
Вам може бути цікаво
Ганна Яновська: «Ця книжка виникла внаслідок абсолютно химерного параду подій»
Безсмертя
«Казки під ялинку» – ідеальна книга для сімейних вечорів
«Феміністки не носять рожевого та інші вигадки». Історія Емми Вотсон
Творити від нуля до безкінечності: рецензія на збірку Марії Титаренко
Книжки під подушку й під ялинку: 10 порад від Старого Лева
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати