Топ-3 книжки Старого Лева про мандрівку музеями і галереями
Єфремова Анастасія
18.05.2019
Коли ви востаннє були в музеї? Часто там буваєте протягом року? Чи думали колись, що це нудно й нецікаво і краще подивитися серію улюбленого серіалу? Любов до мистецтва й неспішного його споглядання направду формується з дитинства, коли батьки чи вчителі знайшли спосіб зацікавити дитину й простими словами донести складне; коли навчили дивитися вглиб і довкола, а не тільки на сам об’єкт; коли змогли нанизати історію довкола твору мистецтва.
18 травня світ відзначає Міжнародний день музеїв. У цей день понад три тисячі музеїв більш ніж у 120 країнах безкоштовно відкривають двері своїм відвідувачам. Чим не нагода завітати у музей вашого міста і перетворити це на захопливу мандрівку країнами, епохами, подіями й емоціями. Якщо не знаєте, з чого почати подорож залами музею чи як зацікавити дитину експонатами, маємо три чарівні книжки-путівники галереями й музеями, які в цьому допоможуть!
«Гра в музей» Наталі Космолінської, Ірини Магдиш
Авторки книжки – історикиня мистецтва та архітектури, арт-критикиня Наталія Космолінська та редакторка за фахом і деконструювачка архаїчних уявлень і застарілих практик діалогу людини і культури
Ірина Магдиш – запрошують своїх читачів перетворити похід до музею на справжню гру! На прикладі Львівської національної галереї мистецтв ім. Бориса Возницького вони наводять конкретні практичні поради та рекомендації. Та застосувати їхню методику батьки й діти можуть до будь-якого музею, галереї та експонату.
Як бавитись, спілкуючись про мистецтво? Правила в цій грі визначаєте тільки ви і ваша дитина. Родинна книжка «Гра в музей» покликана показати, як креативно та в ігровій формі можна спілкуватися з дітьми про мистецтво, культуру та історію загалом, гарно проводячи час та розширюючи світогляд. За задумом авторок, книжка має стати першою сходинкою на шляху, вершиною якого стане власне похід до музею.
Мандруючи на сторінках книжки залами галереї мистецтв, читачі знайомляться з різними епохам та стилями, довідуються про сюжети картин та передісторію їхнього створення. Тут можна роздивитися погруддя Наполеона і вбрання імператриці Єлизавети, заглибитися у міфологію з картиною «Діана та Актеон», за портретом імператриці Сіссі дізнатися про її трагічну долю та про те, що костел Ольги і Єлизавети, названий на її честь і ще багато-багато всього.
Родзинка «Гри в музей» – це своєрідні лінкування, підібрані до кожного експонату: події, які відбулися, коли був створений твір мистецтва; фільми, які можна подивитися в контексті певного мистецького об’єкта; книжки, які варто почитати; композиції, які можна прослухати; місця, які слід відвідати, «щоб кожна картина обросла асоціаціями і зачепилася на вашій культурній мапі». І не забувайте, що будь-які правила гри можна порушувати, особливо коли йдеться про стримані приміщення музеїв і галерей.
«Як творити галерею» Ондржея Хробака, Ростіслава Коричанека, Мартіна Ванєка, Яна Пресса
Книжок про мистецтво, митців і та їхні роботи направду чимало.
А чи багато вам траплялося книжок власне про самі місця, де можна роздивитися картини, скульптури та інші художні витвори – тобто книжок про музеї та галереї зсередини? Перед вами одна з таких. Її автори проведуть читача такими закуточками, які зазвичай заховані від очей відвідувачів, познайомлять з людьми, завдяки яким галерея функціонує, та поділяться таємницями, які ховають її стіни.
Тираж закінчився
Ця великоформатна деталізована книжка-розглядалка, здається, і сама наче повноцінна галерея – хіба що друкована, де одну залу від іншої відділяють сторінки. З «Як творити галерею» і дорослим, і дітям цікаво буде дізнатися, який вигляд галерея має зсередини і ззовні; хто працює в галереї і чим там займаються, наприклад, історик мистецтв чи копіювальник; як твори мистецтва потрапляють до галереї і як зберігаються там; що таке перформанс, інсталяція, кунсткамера та багато-багато іншого. І головне – автори з допомогою інфографіки наочно покажуть навіщо йти в галерею.
Книжка дуже круто проілюстрована зображеннями в стилі віммельбухів, які можна довго розглядати й щоразу знаходити то тут, то там якусь цікавинку, якогось дивного відвідувача чи деталь на картині. І звісно, галерея не була б галереєю без творів мистецтва, яких тут зображено чимало.
До того ж наприкінці книжки можна знайти детальну інформацію про згадані в книзі роботи та їхніх авторів, а також спробувати відшукати їх всі на сторінках книжки.
«Як розмовляти з дітьми про мистецтво» Франсуази Барб-Ґалль
Книжка, що вже встигла стати бестселером не тільки серед батьків, які хочуть наблизити дитину до мистецтва й мистецтво до дитини, а й взагалі серед усіх, хто прагне розумітися на візуальному мистецтві, поліпшити свої навички сприйняття й розширити чуттєвий досвід.
До мистецтва, зокрема до живопису, зацікавлення дітей, як слушно стверджує авторка – мистецтвознавиця й консультантка Міністерства освіти Франції, — не виникає на порожньому місці. Втратити зацікавлення можна миттєво, а от викликати його може навіть незначна дрібниця. Франсуаза Барб-Ґалль знає кілька секретів успішних відвідин музею, виставки чи картинної галереї:
– Не йдіть в музей у дощову погоду: тобто не йдіть тому, що більше нічого робити вдома, йдіть тому, що це ваш свідомий вибір, нехай це стане для вас святом.
– Обирайте не надто довгий маршрут: не обирайте музеї чи галереї, які розташовані далеко, інакше дитина втомиться ще до того, як потрапить туди.
– Не будьте в музеї надто довго (не сподівайтеся побачити все за один раз): що молодша дитина, то коротші мають бути відвідини музеїв чи галерей; краще повернутися колись знову, ніж спробувати охопити все за раз.
– Поясніть дитині правила поведінки в музеї: хоча діти й не люблять жорстких правил, однак експонати потребують особливого поводження з ними.
– Станьте на місце дитини (на рівень її зросту): діти не завжди можуть побачити все те, що бачать дорослі, адже більшість картин розміщені на рівні очей дорослих; і це варто враховувати.
– Користуйтеся планами і читайте описи: це дозволить уникнути хаотичності й системно підійти до відвідування різних експозицій.
– Не цурайтесь вже оглянутих картин: є діти, які так само, як люблять слухати по сто разів одну й ту саму казку, люблять роздивлятися лише одну картину; дозвольте їм це.
– Не забудьте придбати листівки наприкінці: навіть якщо не листівки, то приємні сувеніри, які потішать дитину.
– Не оминайте кафе: особливо це важливо під час відвідування музеїв і галерей з маленькими дітьми; так похід у музей, стверджує авторка, стане справжнім «виходом у світ».
Барб-Ґалль наголошує на тому, що, показуючи дитині мистецькі полотна, варто враховувати її вік і можливості сприйняття. При цьому не треба боятися, що ви чогось не знаєте і не можете пояснити. Знати всього ніхто не може! І найцікавіше в цій книжці, що на прикладі відомих полотен авторка допомагає навчитися «бачити» картини, подаючи своєрідну інструкцію з «користування». Це книжка, яка відкриє новий світ не лише вашій дитині, а й вам.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно