Soul of the Book: "Напівдобрий" проти "Напівлихого": пошуки власного "я" у скриньці серця
Підгородецька Ірина
01.04.2014
Доброго дня, Старий, та попри все, улюблений Левчику! Щиро вдячна тобі за чудові книги, серед яких неабияку зацікавленість відчула до "Напівлихого" Саллі Ґрін.
"Напівлихий" Саллі Ґрін викликав фурор у читачів з перших днів свого існування в реальному світі. Сотні продажів, тисячі приємних відгуків про книгу, надають популярність першому виданому роману британки Саллі Ґрін.
Антиутопія – один з улюблених і тепер, найпопулярніших жанрів літератури. Чого лишень варті мегапопулярні "Голодні ігри" Сюзанни Колінз. А колись читали Замятіна, Гакслі, Оруелла, ну і ще дехто Винниченка, Антиповича. І далі читають). До слова, через рік-два повинен вийти фільм про "Напівлихого" Саллі Ґрін.
Над романом панує аура дощової Англії, похмурості та популярності, яку їй напророчили ще до видання книги. Відкривши її, в повному значенні цього слова, (не люблю планшетів, а тим паче процес читання з них, це ж і процесом читання назвати важко, адже ти не чуєш аромату книги !), відчуваєш запах кисню, щойно випавшого дощу, вологості та запаху трав, кущів, і власне цілих гір, природи Англії! Особливо, коли летиш з Натаном по його улюблених місцинах, як от Уельс. Ця атмосферна чорно-біло-червона таємничість роману та британської, майже повсякденної дощовитості, проходить крізь цілий роман та надає власного яскравого відтінку впізнавальності: НапівЛихий – Британія – Антиутопія.
У.вигаданому ж "напівлихому" світі, головний герой – Натан, "не такий" як інші, не звичайна собі дитина, школяр, а "напівлихий-напівдобрий" хлопчина. Протягом усього роману, від початку до кінця його переслідують Ловці, трапляється чимало бід на шляху, але, незважаючи на це, все таки є кілька приємних та радісних моментів, як от дитячий сімейний затишок, взаємодопомога та любов брата, хлопчачі перемоги в бійках, перша закоханість, поцілунок, успішні та зрілі вчинки, знайомство з справжнім другом, на допомогу якому Натан помчав, і що, мабуть, відкриватиме другу книзі майбутньої трилогії Саллі Ґрін.
Найбільше "трясе та колотить" душу в книзі - пошук себе в самому собі, самоаналіз, самозаглиблення. Хлопцеві важко майже у всьому, адже він "не такий". Незважаючи на вік, Натан в своїх діях виявляє дорослість, чим однозначно виявляє прихильність. Він психолог, він воїн, він справжній друг.
Переклад справжній, і відчутно, що в ньому авторське є "майстра музики та перекладу" Віктора Морозова. Переклад аж линув, як ноти на стані, читалось легко і не вимушено. Манера розшукувати щось, щоб не звучало чи було не "смачно" спала теплим сном і не хотіла прокидатись. Комфортно читати і уявляти, що лечу разом з Натаном на його туманному альбіоні, в зеленому вологому Уельсі. Там дихаю весною, чи розмовляю з осіннім лісом або ж вдихаю в свою душу улюблені пахощі, які є тільки в лісах… Інша історія - ми вже в теплій хатинці, і смакуємо ароматний трав'яний чай, як в львівському закладі "Дім Легенд", де зібрані майже всі "'символи" львівських легенд. Але так буває тільки у Львові…)
Цікаво, а Натанові було б комфортно в нашому місті ?))) Здійснилася б не одна мрія, якби Натан з своєю "літературною матусею" приїхав до нас в гості). Такі емоції, позитивні чи негативні імпульси в тобі, може викликати не лише роман написаний на оригіналі, але й в перекладі, вмілим митцем, як пан Віктор Морозов.
Книга – надзвичайно приємна на дотик, як обкладинка, так і сторінки. Видавці постарались на славу!
Тішить те, що такі книги змушують нас шукати нові сходинки до неба, які принесли б нам і всім щастя, і знову ж таки "копатись" в собі, не боятись знаходити добрих і чорних магів, які живуть постійно в найглибших кутках наших сердець чи душ, адже не буває ідеальних людей, всі добрі та негативні чесноти існують паралельно, але керуємо ними, тільки ми. І кожному вирішувати, чи ви цілісна особистість чи "напів", як Натан, котрий шукає, і вірю, знайде незабаром власне справжнє я, в самому собі.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно