Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Єфремова Анастасія
Смачне кіно: що читати та дивитися до Міжнародного дня кухаря
Що може об’єднувати кулінара і книголюба? Наприклад, кулінарні книжки і книжки про кухарів! Саме тому в Міжнародний день кухаря пропоную добірку екранізацій про кулінарію і магію приготування їжі.
 
Як людина, кулінарна майстерність якої обмежується приготуванням найбанальніших страв, завжди із особливим захватом спостерігала за програмами чи фільмами, де цьому приділяється значна увага. Бо якщо задуматися, то чим кухарі не художники чи музиканти-віртуози? Рецепт – не більше ніж схема, ескіз, ноти. І кожен, хто хоча б раз намагався приготувати за конкретним рецептом, знає, що одного лише виконання інструкцій не достатньо, щоб страва вийшла як мінімум смачною, а бажано ще й естетично привабливою. Завдання кухаря – вловивши баланс і віднайшовши гармонію смаків та запахів, так поєднати інгредієнти, щоб вони заграли новою мелодією.
 
«Джулі і Джулія: готуємо щастя за рецептом» (2009)
 
 
Ця історія і в житті, і у фільмі почалася дуже по-сучасному – з кулінарного блогу, який у 2002 році завела ще невідома тоді Джулі Повелл, «вдень – офісна миша, вночі – гурман-відщепенець». Джулі переїхала з чоловіком Еріком до Нью-Йорка, мріючи про кар’єру акторки, змінювала роботу за роботою, працюючи переважно секретаркою. Перебуваючи у доволі депресивному стані, вона натрапила у батьківському домі на легендарну книжку трьох французьких кулінарок – Симони Бек, Луізетти Бертоль і, звісно, самої Джулії Чайлд – «Опановуючи мистецтво французької кулінарії» і знайшла у ній особливу, навіть у певному сенсі молитовну, розраду. І тоді Джулі кинула виклик сама собі: приготувати 524 рецепти з книжки за 365 днів! Ця авантюра стала точкою перетину двох поколінь, доль двох пар – Джулі й Еріка та Джулії і Пола – і одного рецепту щастя.
 
А згодом, як це нерідко трапляється зараз, блог переріс у книжку «Julie and Julia: 365 Days, 524 Recipes, 1 Tiny Apartment Kitchen». На основі цих мемуарів і був знятий біографічний фільм «Джулі і Джулія: готуємо щастя за рецептом» з неперевершеною Меріл Стріп у ролі Джулії Чайлд та чарівною Емілі Адамс у ролі Джулі Повелл. 
 
 
Ця стрічка про Джулію Чайлд – звичайну американку, що не була природженою кулінаркою, але, переїхавши з чоловіком до Парижа, знайшла своє покликання і навчила готувати всю Америку. І про просту секретарку Джулі, яка завдяки Джулії не лише навчилася майстерно готувати, а й змогла знайти себе. Фільм просякнутий особливою атмосферою кулінарного мистецтва і надихає не лише вдосконалювати свої вміння, а й не боятися робити те, що хочеться, і змінювати своє життя на краще.
 
«Шлях, довжиною в життя» (2014)
 
 
Дослівно назва фільму, знятого за однойменною книжкою американського письменника Річарда Мораіса, перекладається як «Мандрівка довжиною у сто футів» – саме стільки відділяло мансарду «Плакуча верба» мадам Меллорі від будиночка емігрантів з Індії, де не так давно оселилася й відкрила ресторанчик індійської кухні «MAISON MUMBAI» родина Гассана, талановитого хлопця-кухаря. Події стрічки розгортаються у провінційному містечку Сент-Антонен (у книзі – Люм’єр) на півдні Франції. Мадам Меллорі вже понад 34 роки живе у «Плакучій вербі» і за цей час встигла заробити зірку «Мішлен» (у книзі – дві зірки) і докладає максимум зусиль, щоб здобути ще одну. Та одного дня з приїздом непроханих сусідів її віра в омріяний успіх похитнулася. Родина Гассана, сама того не усвідомлюючи, стала на шлях відкритої «війни» з однією із найскандальніших мешканок того містечка.
 
 
Така доволі типова зав’язка з досить передбачуваним фіналом жодним чином не применшує насолоди від історії, що розгортається на межі двох самобутніх культур – європейської та індійської, які опинилася по сусідству одна з одною. Ця стрічка – ода кулінарії як мистецтву й кухарю як творцю, злагоджена симфонія запахів і кольорів, музики і танців, кохання й дружби, що проростають з попелу ворожнечі. 
 
«Якщо не можеш перемогти ворога – стань йому другом». 
Зйомки фільму проходили у Франції та Нідерландах, що гарантує глядачу двогодинну подорож затишними вуличками, посиденьки за кавою у маленьких ресторанчиках, французькі заходи сонця і любов з присмаком індійських спецій. Стрічка, сповнена французького колориту та магії кулінарії, ідеальна як для суботнього вечора.
 
«Тост» (2010)
 
 
Фільм з Геленою Бонем Картер та Фредді Гаймором у головних ролях був знятий BBC Films на основі однойменної автобіографічної книжки британського письменника і кулінарного журналіста Найджела Слейтера. До речі, самого автора також можна побачити у стрічці – у ролі-камео шеф-кухаря ресторану «Savoy», куди герой Найджел прийшов влаштовуватися на роботу.
 
Події відбуваються у 60-х роках, в містечку Вульвергемптон, тому й сам фільм знятий у стилі ретро, що наче гіпнотизує атмосферою тих років. Мама Найджела, хвора на астму, геть не вміє готувати. Все, на що вона спроможна, – розігріти консерви й приготувати тост, чим і годувала щодня родину. Попри це її син, який вже малим почав проявляти неабиякі здібності в кулінарії, з надзвичайною ніжністю і любов’ю ставиться до матері.
 
«Які б кепські не були справи, не можна не любити того, хто зробив для тебе тост».  
Із суворим і товстошкірим батьком Найджелу не вдається порозумітися. Після смерті матері батько швидко знаходить їй заміну – хатню робітницю Джоан Поттер, яка ще й неймовірно смачно готує. І Джоан, і Найджел намагаються завоювати прихильність батька їжею. Так розпочинається «кулінарна війна» між мачухою і пасинком. Як згадував сам письменник, найбільша їхня битва відбувалася за лимонну меренгу. Щоб довідатися її рецепт, Слейтер тривалий час підглядав за тим, як мачуха її готує, і навіть вираховував у смітнику кількість використаних яєць.
 
 
Історія, розказана доволі травестійно й гротескно, зачіпає серйозні теми, серед яких самотність, втрата, непорозуміння і прагнення бути зрозумілим, пошуки себе й розради в улюбленій справі… Можливо, цей фільм не стане тим, який ви захочете переглянути ще раз, але ви точно про нього не забудете.
 
«Шоколад» (2000)
 
 
Про одну з найвідоміших книжок англійської письменниці Джоан Гарріс вже згадувала у першій частині «теплої добірки». Читати про шоколад – це одна справа, а от дивитися – не тільки неймовірна естетична насолода, а й справжнє випробування для глядача. Ще й коли на екрані – Джонні Депп і Жульєт Бінош. Чого тільки варта сама шоколадна майстерня з її чарівною господинею Віан Роше і донькою Анук, що наче зійшли у спокійне й консервативне французьке містечко зі сторінок казки. Гарячий шоколад із чилі, шоколадні мушлі, перцеві трикутнички, м’ясо під шоколадним соусом – і ще десятки шоколадних страв, які ви й уявити собі не можете, стали спокусою для мешканців Ланскне-су-Тан. А ще у Віан є магічна тарілочка, яка допомагає майстрині вгадувати шоколадні смаки відвідувачів. Як думаєте, які цукерки підібрали б вам?
 
 
У 2001 році стрічка була номінована на премію «Оскар» у п’яти номінаціях. І це, мабуть, саме той випадок, коли достатньо самобутня екранізація може сміливо конкурувати з текстовим оригіналом. 
 
«Готуємо з Джеймі: як стати найкращим кухарем»
 
 
Ну, як в цей день не згадати про вже легендарного «голого кухаря» – Джеймі Олівера, автора телевізійних кулінарних програм та понад 20-ти кулінарних книжок, дві з яких перекладені українською. До Міжнародного дня кухаря його відеорецепти стануть гарною альтернативою повнометражним художнім стрічкам. Навіть якщо ваші здібності обмежуються приготуванням яєчні, спостерігати за цим харизматичним британцем – суцільне задоволення! Може, він і вас надихне відкрити у собі кулінарний талант та почастувати близьких смачною і корисною їжею.
 
 
Окрім своєї телевізійної популярності, Джеймі Олівер відомий ще й тим, що є прихильником здорового харчування. У 2005 році він започаткував компанію «Годуй мене краще», спрямовану заохотити британських школярів відмовитися від шкідливої їжі та долучитися до здорового харчування. У своїй книзі «Готуємо з Джеймі» кухар відзначає:
 
«Мене повсякчас дивує, як теперішні люди добре знають і ретельно стежать за комп’ютерами, музикою і модою, анітрохи не цікавлячись тим, що вони день у день кладуть собі до рота. Якщо це м’ясо, їм байдуже, якої воно тварини, де ця тварина росла і чим живилася».  
Його книга – спроба, виклавши основи сучасного кухарства, перетворити приготування і споживання здорової, натуральної їжі на звичайну справу, без примусу чи нав’язування. Головна його зброя – довершеність страв, вишукана подача, а ще десятки секретів та порад для не-кулінарів, що зроблять приготування цікавою і захопливою справою. Пропоную переглянути кілька відеорецептів Джеймі Олівера і поділитися у коментарях, що вже пробували приготувати за його порадами.
 
 
 
 
Bon appétit!
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage