Реальність та вигадки у романі Наталки Сняданко «Перше слідство імператриці»
Харлан Ганна
12.07.2021
Невже імператриця Сіссі справді розслідувала замах на Франца Йозефа? Чи вчилась вона грати на скрипці, якою володів сам Моцарт? Мала особисту перукарку зі Львова? Яку роль Єлизавета Баварська відіграла у врегулюванні конфлікту між Австрією та Угорщиною? Такі запитання хвилюють багатьох читачів, які вже встигли ознайомитися з новим романом Наталки Сняданко «Перше слідство імператриці». Тож пропонуємо трішки привідкрити завісу цієї детективної історії та зазирнути за лаштунки життя імператорської родини Габсбурґів.
Обережно, спойлери!
Замах на Франца Йозефа – був чи ні?
В основу твору покладені реальні історичні події: 1853 року на Франца Йозефа було скоєно замах. За однією з версій, угорський студент Йоган Лібені вистежив цісаря під час прогулянки й ножем завдав йому удару в шию. Життя Францу Йозефу врятував високий комір, виготовлений з міцного матеріалу. Завдяки цьому імператор отримав легке поранення, а зловмисника знешкодив один із його офіцерів.
Натомість Наталка Сняданко описує замах на Франца Йозефа І наступним чином:
«Нападник цілив у серце надзвичайно гострим лезом. Якби він влучив, цісар би загинув. … на щастя, у внутрішній кишені мундира цісар тримав портсигар. Це й урятувало йому життя. Ніж ковзнув по металу й не зачепив життєво важливих органів»
Найпоширенішою причиною замаху історичні джерела називають політичні мотиви, адже впродовж 1848-1849 років в Угорщині розгорталась громадянська революція та війна за незалежність від Австрійської імперії. Франц Йозеф І, який на той час щойно вступив на імператорський престол, наказав придушити повстання. Тому патріотично налаштовані кола прагнули помститись цісарю за поразку угорської революції.
Проте існує ще одна гіпотеза, згідно з якою замах був спричинений не політичними, а особистими мотивами. Цісар мав багато коханок, однією з яикх була танцюристка Маргіт Лібені. Коли її брат, простий кравець Йоган дізнався про це, то вирішив захистити честь сестри. Хай там як, але замах на цісаря виявився невдалим, а самого нападника засудили до смертної кари. До речі, у «Першому слідстві імператриці» політична авантюра Йогана Лібені також насправді виявилась любовною.
Таємниця скрипки Моцарта
Друга сюжетна лінія роману стосується сучасності. Співробітниця «Моцартеуму» Доротея Тішлер та скрипаль Крістіан Кольцбауер вирушають на музичний фестиваль до Львова. Вони везуть із собою унікальну скрипку, яка належала Моцарту. Потім на ній вчилася грати імператриця Сіссі. До того ж з цією скрипкою пов’язана трагічна подія в житті Габсбурґів – смерть дворічної Софії, доньки Сіссі та Франца Йозефа.
Крістіан раптово помирає, так і не встигнувши виступити на фестивалі, а цінний інструмент безслідно зникає. Так обидві загадкові смерті отримали несподівану розв’язку:
«Це – не відомі раніше мемуари. Сіссі описує, як померла її маленька донечка. Симптоми були точнісінько такі самі, як у Крістіана, тобто майже ніяких. І спершу вирішили, що це якась інфекція. На той час у цьому не було нічого дивного. Та згодом з’ясувалось, що насправді дитина померла через отруєну скрипку»
На долю імператриці Сіссі справді випало чимало життєвих випробувань. Її обтяжувала щоденна потреба дотримуватись придворного церемоніалу, а стосунки зі свекрухою залишали бажати кращого. Софія Баварська вважала, що Елізабет бракує хороших манер, вона всіляко намагалась контролювати невістку та обмежувати її вплив на дітей. Крім того, матері Франца Йозефа не подобалось, що Сіссі симпатизувала угорським аристократам і сприяла проголошенню Австро-Угорської імперії:
«Імператор постійно твердить, що угорська корона має бути рівноправною з австрійською, що Угорщина має бути побратимом, а не васалом Австрії»
Перемога в черговій суперечці зі свекрухою була для Сіссі справою честі. Тож коли подружжя запланувало чотиримісячну подорож Італією та Угорщиною, вона наполягла на тому, щоб взяти із собою дітей. Однак різкі зміни клімату призвели до того, що під час поїздки дівчатка почали хворіти. Зрештою старша донька Софія померла, а Сіссі до кінця життя звинувачала себе в її загибелі.
Елізабет Баварська: самотність серед натовпу
«Сіссі була набагато краще освіченішою за все своє придворне оточення, а де в чому навіть і за чоловіка, причому освіту здобула сама – не завдяки, а всупереч своєму становищу. Вона мала прогресивні політичні погляди, вишуканий смак у всьому – від кулінарії до мистецтва. Вона була спортивна, дотримувалась засад здорового харчування, не визнавала, що повинна обмежити свої інтереси лише придворним етикетом і плітками, як вимагали від неї тодішні звичаї»
Наталка Сняданко зображає імператрицю Сіссі як жінку, що значно випереджала свій час. Її не готували до ролі дружини цісаря, та й шлюб з Францем Йозефом, який щодня, з ранку до ночі, був заклопотаний державними справами, навряд чи можна вважати щасливим:
«… коли Франц Йозеф одружився, цілий двір сподівався, що юна імператриця нарешті пожвавить світське життя й Відень не поступатиметься в цьому Парижу. А вона натомість понад усе любила усамітнені прогулянки верхи та читання класиків грецької літератури»
Тираж закінчився
Звісно, дізнатись, про що майже два століття тому розмовляли члени імператорської родини, на сьогодні видається неможливим, тому діалоги між Францем Йозефом та імператрицею Елізабет – вигадка. Так само наразі нічого не відомо про особисті щоденники Сіссі. Можливо, комусь з істориків ще поталанить відшукати в архівах записи Елізабет Баварської, і тоді сучасники зможуть більше дізнатись про цю неординарну постать.
P. S. Назва роману натякає на продовження, тож сподіваємось, що на «Друге слідство імператриці» не доведеться довго чекати.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно