0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Письменство як нове захоплення: 8 книг, які написали відомі люди
Письменство завжди було одним зі способів розкрити душу. Люди починають писати, коли вже не мають змоги тримати в собі ні слова більше, коли воліють розповісти свою історію без втручання інших людей, прагнуть поділитися своїми думками та поглядами або просто відволіктися від буденності та завдяки метафорам відкрити свої почуття людям. Тому не дивно, що чимало відомих постатей рано чи пізно вдаються до написання книжок: автобіографій, мемуарів або просто художніх оповідань. Видають чимало книжок відомих людей, але ми відібрали для вас ті, які ви точно не зможете відкласти після прочитання першої ж сторінки.
 
Генрі Марш, «Історії про життя, смерть та нейрохірургію» та «Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга»
 
Генрі Марш — всесвітньо відомий британський нейрохірург, борець за моральні ідеали, людина, яка не боїться відвертих розмов та правдивих історій зі свого професійного життя. Провідною темою його мемуарів «Ні сонце, ані смерть. Зі щоденників нейрохірурга» є чесність та людяність, зокрема лікарів. Автор розмірковує, чому лікарям необхідно довіряти пацієнтам та ставитися до них, як до людей, а не «чергової задачі, яку потрібно вирішити», а пацієнтами довіряти лікарям та не намагатися обдурити їх чи погрожувати. Використовуючи чесність як еталон моральності в особистому та професійному житті, Генрі Марш передає її через свою книжку також — і це відчувається! Кожна розповідь змушує вас щиро переживати: за життя кожного пацієнта, за почуття його родини, за лікарів та їхню бентежність, коли на операції щось пішло не так. Від кожного слова віє такою правдивістю, що не виникає ніяких запитань стосовно достовірності написаного. У своїй книзі «Історії про життя, смерть та нейрохірургію» лікар продовжує розкривати найголовніші теми та розповідає про ще більше випадків із його практики. Тож якщо ви втрачаєте віру в людяність (або в медицину), обов’язково прочитайте мемуари Генрі Марша, долучаючись до його «правдивої» релігії.
 
Тираж закінчився
Том Генкс, «Історії, наклацані на друкарській машинці»
 
Тома Генкса поважають і люблять за його щирі, чуттєві, навіть трохи простодушні ролі, і будьте певні, що всі емоції, які актор майстерно показує своєю грою на екрані, він досконало передає й через рядки своїх оповідань. Книжка написана з притаманною акторові легкістю та добродушністю, і кожне речення охоплює серце приємним відчуттям добра, спонукаючи повірити в краще. Усі історія просякнуті Америкою: веселою, зворушливою, неочікуваною, для кожного різною, але палко люблячою. «Вічно хороший хлопець» не зраджує собі, тому всі оповідання мають світлий фінал, хоча й чимало сюжетів мають значні драматичні повороти. «Історії, наклацані на друкарській машинці» — ідеальні для затишного читання ввечері, тож, поки ви зимуєте та чекаєте весни, насолодіться теплом від Томових оповідань.
 
Джеремі Кларксон, «Світ за Кларксоном. Як я вже казав…»
 
Якщо ви не знаєте, хто такий Джеремі Кларксон, то ви навряд знайомі з британським гумором наповну. Але не поспішайте засмучуватися — прочитавши «Світ за Кларксоном» ви не тільки сповна осягнете британський гумор, але й безповоротно закохаєтесь в нього, що доведеться не раз перечитувати книжку та з тремтячими руками очікувати українського перекладу наступної книжки журналіста. Сатира, каламбури, сарказм, іронія, самоприниження — тільки озброївшись цими прийомами та доповнюючи їх повним багажником інтелектуальних жартів, Кларксон розповідає як про англійські реалії життя, так і про неймовірні факти країн, де побував. Кожне слово — живе та енергійне та змушує як мінімум  посміхнутися, а як максимум — налякати сусіда в кімнаті за дверима різким реготом.
 
Нікола Тесла, «Мої винаходи»
 
Безсумнівно, кожен знає або хоча би чув про Теслу, але вже менш відомими є, наприклад, темні факти його життя або дитячі спогади, які майже завжди слугували тригером для створення того чи іншого винаходу. Нікола Тесла, вирішивши відкритися читачеві, не боїться показати, чим грішив, де помилявся, не соромиться своїх проблем із батьком та нестабільних станів психіки. І всупереч загальній думці про надприродні можливості вченого, Тесла постає звичайною людиною, зі своїми злетами та падіннями, який ніколи й не думав керувати блискавкою, а лише уважно придивлявся до природи й намагався її осягнути. «Мої винаходи» безмежно мотивує до дій, оскільки Тесла був неймовірно працьовитим і пише про свою відданість справі з таким ентузіазмом, який просто не може не передатися читачеві.
 
Тираж закінчився
Вуді Аллен, «Повний безлад»
 
Збірка короткої прози «Повний безлад» за манерою написання трохи нагадує «Світ за Кларксоном»: насичена цинізмом та іронією, висміює дурість людей, возвеличує прагматизм та раціональність. Але є й значна відмінність: Вуді Аллен неперевершений у своїй манері описувати чарівне двадцяте століття та весь культурний пласт цього часу, про що красномовно свідчить кількість приміток у виданні. При прочитанні вас поглине атмосфера, притаманна його найкращим фільмам (наприклад, «Опівночі в Парижі»); автор змушує перейняти його любов до американської культури минулого сторіччя, одночасно захоплюючись тогочасною богемою та висміюючи її. При всій чарівності, історії дуже гострі та динамічні, і здатні підняти настрій у будь-який день!
 
Інґмар Берґман, «Недільне дитя» та «Довірливі розмови»
 
Інґмар Берґман — всесвітньовідомий шведський режисер, який не піддається чіткій характеристиці в кінематографі. Його амбіціозні та гостро-соціальні проєкти завжди залишають по собі шквал емоцій, які потребують часу для осягнення та прийняття. Писати романи Берґман почав уже в свої останні роки життя, і — за самим автором — із віком він став «спокійнішим та приємнішим», що легко вбачається в рядках його творів: наратив не такий категоричний, сухий, автор вкладає більше почуттів, показує більше людяності, але його звичка «неочікувано вдарити емоцією в спину» все ще на місці.
 
 
В Інґмара були складні стосунки з родиною. Його «Недільне дитя» та «Довірливі розмови» присвячуються неоднозначним взаєминам із батьком і намаганням зрозуміти матір, яка зраджувала чоловікові та не звертала уваги на дітей. Це художні твори з величезною кількістю автобіографічних мотивів. Це спроба нарешті зрозуміти своїх батьків та простити їх. Це остання сповідь, відверта розмова віч-на-віч, результат усіх протиріч та прийняття самого себе. І це те, що варто прочитати.
 
 
 
 
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
Турецькі пригоди з близнятами
Дивовтеча
Доннелі Педді
Белл Дженніфер
Шкільний гармидер, або П`ять історій, які доведуть: навчатися – не нудно!
«Не кажіть, що в нас нічого немає», коли є Музика, Любов та Історія
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати