Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Власенко Наталя
Польський бук-лист
Усі ці книжки — різні за жанрами та темами, але їх об'єднує приналежність перу польських авторів. Авторів, які пишуть тонко й майстерно, філігранно вимальовуючи психологічні портрети героїв та видатних особистостей (як, наприклад, Шопена), змушуючи нас переживати під час читання ціле життя.
 
Я.Л.Вишневський, «Аритмія почуттів» 
 
«Аритмія почуттів» –  збірка есеїв, об’єднаних спільними темами самотності та кохання. Самотність, як пише Вишневський, «хронічна застуда душі». І він же додає: «лише кохання визначає, як довго нам бути самотніми». Як уникнути цієї болючої самотності, яка в нашому урбаністичному техногенному світі стає все більш поширеною? І чи кохання – ідеальні ліки? Однозначних прямих відповідей ми ніколи не отримаємо. Бо в житті немає універсалій та єдино правильних речей. Самотність можна розглядати як кару, а можна сприймати її як час, який можна присвятити собі, час для прийняття рішень. «Для самотності й жалощів до себе потрібно мати дуже багато вільного часу». Самотність може бути справою часу або усвідомленим вибором. А кохання – це не ліки і не терапія. Це можливість розділити цей світ з кимось іншим, можливість віддавати. Не більше, не менше. 
 
В.Кучок, «Як сон»
 
«Для людини немає нічого більш гнітючого, аніж звичка миритися з тим, що її не люблять, прийняти це як дещо належне, природне як правило, яке лише зрідка підкріплюється винятками. Тоді кожного ранку доводиться знову і знову запевняти себе у тому, що навіть найпростіші речі мають сенс».
 
Цього письменника часто порівнюють з його співвітчизником, Янушом Вишневським. Герої останнього роману Кучока – лікар, письменник та актриса. Певний час вони живуть ніби уві сні, існують на автоматі, не маючи ані радощів, ані кохання. Але для кожного настає момент пробудження, вивільнення почуттів та творчих сил. Саме на цьому етапі долі героїв перетинаються. Ці зустрічі назавжди змінюють їхні життя.
 
В. Гомбрович «Порнографія»
 
Гомбрович увійшов у світову літературу як один з найбільш ексцентричних письменників, аналітик людських стосунків та почуттів (чомусь мені відразу згадуються Юрій Винничук та Мілан Кундера). Роман «Порнографія» привертає увагу як мінімум своєю назвою, але не варто думати, що власне про порнографію чи щось непристойне буде йти мова. У першу чергу, автор змальовує психологічний стан героїв, їхні думки, роздуми. 
 
Період дії роману — Друга світова війна. Герой-оповідач разом зі своїм товаришем Фредеріком приїжджають до маєтку Іпполіта, аби трохи відпочити й допомогти хазяїну владнати деякі справи. Пильні спостерігачі помічають дуже тонкий та непевний зв'язок між донькою Іпполіта та прислугою Каролем. Як писали критики, «Гомбрович протиставляє потворність старості та красу молодості». Два приятелі намагаються з'єднати молодих людей, і заради свого нав’язливого бажання вони вдаються до маніпуляцій, брехні, аморальних вчинків... Гомбрович майстерно використовує гротеск та іронію, які спрямовує на суспільні цінності, розкриває вади польської аристократії, химерність людських стосунків. 
 
Я.Івашеквич, «Шопен»
 
Пророк фортепіано, варшавський Моцарт… Як тільки не називали цього видатного й безумовно талановитого музиканта! І Франція, і Польща вважали його «своїм» великим композитором. Напів-поляк – напів-француз, Шопен півжиття прожив у Парижі, все одно вважаючи себе варшав'янином. Перші роботи музиканта були надруковані у 1817-му, коли йому було трохи більше 7 років. Згодом Шопен став не просто найвідомішим автором п’єс для фортепіано, а й зробив цей інструмент самостійним і незалежним від оркестру. 
 
Книга Івашкевича не претендує на науковість. В основному автор обмежується повідомленням фактів, намагається розшифрувати сенс того, про що сам Шопен розповідає нам у своїх листах та щоденниках. У будь-якому випадку, це захоплива розповідь про долю всесвітньовідомого композитора, його творчість, радощі та поневіряння, життя за кордоном, сповнене тугою за батьківщиною, на яку він так і не повернувся. Єдиною відрадою та сенсом його життя була музика, яка, за словами Шопена, «не має батьківщини; батьківщина її – увесь світ».
 
Т. Коновіцький, «Хроніка любовних подій»
 
«Хроніка любовних подій» –  відомий роман, за яким режисер Анджей Вайда зняв не менш знаменитий фільм. Дія цього сповненого романтичної ностальгії твору відбувається у Вільнюсі напередодні війни. Історія першого кохання переплітається тут з Історією (з великої літери). Майже відразу після публікації роману 1974 року критики оголосили його «польським «Ромео і Джульєттою». Але Коновіцький не тільки майстерно прописує любовні стосунки та пригоди. Він змальовує щоденний побут школярів багатонаціонального Вільнюса 1939 року, відкриває родинні «скелети в шафах», дає можливість читачеві прожити цей роман, як кожен із нас проживає своє життя – непередбачуване та часто сповнене трагедій.
 
Й. Ягелло «Кава з кардамоном»
 
«Досі спокійне життя 15-річної школярки Лінки раптом перевертається догори дриґом. Її мама все більше втомлюється й злиться, вітчим чимраз пізніше вертається з роботи, Лінці доводиться бавити молодшого братика, хоча наближаються іспити і треба вчитися... Дівчина відчуває себе покинутою. До того ж, її мама мусить поїхати на невизначений час, і на Лінку лягають усі хатні обов’язки...» - читаємо в анотації. Типова історія про труднощі підліткового віку, принаймні так здається на перший погляд. Але тільки на перший. Бо читаючи далі, бачиш, як будні польської дівчинки переростають у справжній пригодницький роман із непередбачуваною кінцівкою. Коли Лінка приїжджає до бабусі у гості, вона випадково знаходить дивну фотографію і згодом розуміє, що має рідну сестру! Сестру, якої вона ніколи не бачила... Хто ж вона і що з нею трапилось? Лінка починає пошуки і ще не знає, як далеко (чи навпаки близько) вони її заведуть. А на фоні пошуків сестри, поневірянь з навчанням та вирішенням подальшої долі розгортається історія кохання, яке, однак, зазнає немало випробувань, аби стати справжнім.
 
А поки ви читаєте цю дивовижну історію, чи не зробити вам собі каву з кардамоном? Рецепт кави — всередині книги:)
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage