Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Старовойт Тоня
Подорож Дискосвітом, або за що ми любимо Террі Пратчетта
О поважні чаклуни Дискосвіту! О шановний сер Террі!  Це було легендарно! Чесно кажучи, для мене фентезі завжди було щось на кшталт гречки: ніби й непогано, але нема захоплених вигуків «ох, яка ж божественна страва». Проте моя книжкова натура завжди прагне розширювати коло літератури та авторів навколо себе, і тоді я натикаюсь на нього – сера Террі Пратчетта, батька цілого фентезійного світу, Дискосвіту.
 
Народження легенди
 
Цікаво знати, що популярність не звалилась Пратчетту на голову як зірка з небес.  У 1982 році видавництво відмовилось публікувати роботи письменника навіть у м’якій обкладинці через занадто низькі прибутки.  Террі вдалось зацікавити своїми роботами іншого видавця, і 1983 року світ побачив перший та найпопулярніший роман циклу – «Колір магії», написаний ще у 1960-х. Твір був озвучений у програмі «Жіноча година» на радіо ВВС та мав карколомний успіх. 
 
На жаль, 2007 року у письменника діагностували хворобу Альцґеймера, що стало шоком для всіх фанатів автора. Проте навіть коли хвороба дійшла свого апогею і Пратчетт не міг самостійно читати та писати, він диктував помічнику тексти для нових книжок! Ось що означає справжній майстер своєї справи. 
 
12 березня 2015 року письменник пішов із життя, залишивши по собі прекрасний цикл видань під назвою «Дискосвіт», який налічує 41 роман, 5 оповідань, 4 карти і атласи, 10 довідників та одну кулінарну книгу. 
 
Террі, ми тебе любимо. Ти створив шедевр сучасності!
 
Черепаха А’Туїн, двоєдине місто та скриня на ніжках
 
Отже, розповідь починається з черепахи. Але не лякайтесь – далі буде зрозуміліше, обіцяю :) Світ розмістився на диску, що стоїть на спинах чотирьох слонів, а ті у свою чергу – на Великій Черепасі на ім’я А’Туїн. Диск носить на собі понад тисячу чаклунів, поселення гномів та тролів, могутні держави та справжню магію. Автор переносить нас, читачів-мандрівників, до Анк-Морпорку – двоєдиного, захаращеного сміттям міста, де страшно ходити без зброї, а рівень лиходійства увійшов в легенди і, судячи зі всього, усіх влаштовує.
 
 
Далі ми знайомимось із Ринсвіндом – відрахованим з Невидної Академії чаклуном та просто місцевим невдахою. Колись ще студентом він побився об заклад, що зможе зазирнути у найдавнішу чарівну книгу. Проте одне з восьми заклинань, що зберігалися у книзі, оселилось у самому Ринсвінді і не пускало в його голову жодні інші чари. 
 
Та ось до цього шаленого міста приїжджає перший на Диску турист – Двоцвіт, який виявляється просто магнітом для будь-яких неприємностей та ще й має чудернацьку живу скриню на ніжках. І саме цього туриста патрицій Анк-Морпорку передає Ринсвінду, аби той провів «екскурсію». І трохи повідповідав за прибульця головою :)
 
Книга-антидепресант
 
Головна фішка цієї книги, як і усіх творів Пратчетта, – неперевершена сатира. Ринсвінд – такий собі буркотун, який обурюється та критикує все на своєму шляху. «Нам кінець» – улюблена фраза чарівника. Двоцвіт – допитливий мандрівник, жага якого до нових вражень відчиняє двері до все небезпечніших та небезпечніших пригод. 
 
Наприклад, ця пара стала винуватцями величезної пожежі у місті. Доля закине їх до храму злих богів Бель-Шамагрот, народу гори Вірмберґ, де проживають прозорі дракони та ведеться запекла боротьба за престол між трьома нащадками вже мертвого короля. А ще ми побачимо, як Ринсвінд та Двоцвіт викрадуть космічний корабель!
 
Хіба ваші очі не загорілись цікавістю?
 
 
Читати (,) не можна (,) пройти повз
 
А тепер ми підійшли до найголовнішого – кому ж читати?
 
– По-перше, всім охочим до фентезі. Я впевнена, що ви будете радити друзям взятись за Пратчетта;
– По-друге, тим, хто любить англійський гумор та гумор загалом. Безліч кумедних моментів у творі – запорука гарного настрою;
– Втретє, якщо осінь набридла своїм сірим небом, а гормон радості впав до критично низької позначки – беріть «Колір магії», запашну каву та занурюйтесь у різнобарвний Дискосвіт. 
 
Замість «до побачення»
 
Я щиро сподіваюсь, що книга припаде вам до душі так само, як і мені. Вдягайтесь тепліше, пийте запашний чай та читайте, читайте і ще раз читайте! 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage