Пікнік на дивані: книги для майбутніх обідів на природі
Нікітюк Зоя
11.05.2020
Цього року травневі пікніки минають на квартирній кухні. Але ж не завжди буде так! Скоро зможемо відправитись на справжню «вилазку», дотримуючись усіх необхідних вимог про дистанцію. А поки що морально готуємось до цього за допомогою тематичних книг.
«Ukraїner. Країна зсередини»
Допоможе обрати, куди саме відправитись після карантину.
Навіть сумнівів немає, що у вас давно є список місць, які плануєте відвідати. А цьогоріч сам Бог велів більше дізнатись про власну країну та хоча б трохи нею помандрувати. Автори цієї книги протягом двох з половиною років щомісяця вирушали у новий історичний регіон – від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. Та ділилися своїми враженнями на сторінках ukrainer.net.
«Ukraїner» із середини показує Приазов’я з його найбільшим в Європі та найстарішим у світі степовим заповідником Асканія-Нова, маріупольськими териконами. Опішню на Полтавщині з традиціями гончарства – на межі XIX–XX ст. кожна третя сім’я тут займалася гончарством. Полісся із самоселами у зоні відчуження, унікальною манерою співу зі специфічними переключеннями голосу та Коростишівським кар’єром. Українську Венецію у Вилково. Неймовірні краєвиди Полісся – затоплене село Бакота поблизу Кам’янця-Подільського та Заліщики, місто на півострові, який омиває Дністер. Ой, продовжувати можна безкінечно!
Особливість видання ще й у тому, що можна дізнатись про цікавих жителів кожної з областей. Тут і про еколога Мішеля Якобі, який приїхав в Україну з Німеччини, аби рятувати українську екосистему й традиції скотарства. Про Юрка Фединського, який у Крячківці на Полтавщині береже традиції кобзарства. Про родину Паларієвих, які за картографічними записами відновлювали бессарабське село Фрумушика-Нова й побудували одну із найбільших в Європі овечих ферм.
А які у книзі фотографії! Ммм, одразу хочеться гайнути у мандри, аби побачити усі ці краєвиди.
«Натуральне вино. Вступ до органічних та біодинамічних вин, які виготовляють природним способом», Ізабель Лежерон
Допоможе не тільки розібратись, яку пляшку вина прихопи на пікнік, а й як стати виноробом.
Келих смачного вина в Україні можна випити, завітавши на осіннє Свято молодого вина «Закарпатське Божоле» – це чи не головна винна подія року. Тут і з виноробами поспілкуватись, і у сортах винограду розібратись і, хтозна, може й самому у майбутньому долучитись до створення якісного вина. А допоможе у цьому Ізабель Лежерон, яка популяризує натуральне вино у всьому світі та проводить успішну виставку вина «RAW WINE» в Лондоні, Берліні, Нью-Йорку і Лос-Анджелесі. У своїй книжці перша француженка, яка отримала звання Магістр вина, пояснює, чому найкращі та автентичні вина виготовляють саме натуральним способом.
У виданні детально розповідається про те, який ґрунт краще обрати для саджанців, що собою представляє бродіння, виробництво, сертифікація вин. А також про майстрів своєї справи, асоціації виробників та дегустаційні примітки про понад 140 найкращих вин, які неодмінно варто скуштувати. «Якщо тобі не байдуже, що у твоєму бокалі, якщо ти хочеш поринути у світ унікальних ароматів і смаків або залюбки підтримуєш невеликих виробників, тоді тобі обов’язково потрібно дізнатися більше про натуральні вина і де їх можна знайти», – запевняє Ізабель Лежерон, яку декілька років тому журнал Vanity Fair назвав у числі 50 найбільш впливових французів у світі, а видання Fortune – однією зі 100 жінок-новаторок у світі їжі та напоїв.
«Чайна книжка. Історії про чай і не тільки», Олександра Орлова
Допоможе заварити у термокухлі той вид чаю, який найкраще відповідає настрою.
Авторка цієї книги якийсь час жила у Сіетлі, де розпочиналась історія всесвітньої кавової мережі Starbucks. Втім, письменниця й педагогиня Монтессорі називає себе закоханою у чай, а не у каву. І своєї любов’ю до цього напою поділилась у «Чайній книжці».
Історії невеличкі, але у кожній не тільки теплота, а й неймовірна кількість знань про чаї. Дізнаєтеся більше не лише про звичні чорний та зелений, а й про різноманітні улуни, пуери, солодкий масала, Іван-чай, африканський ханібуш тощо. Як влучно сказала одна із читачок, «прочитавши книжку Олександри Орлової, хочеться щовечора заварювати чай собі та своїм рідним і говорити. Багато-багато говорити. Бо чаювання – це не банальне пиття напою, а це про душевні розмови та тепло у серцях». І з таким відгуком важко не погодитись!
«Солодке печиво», Дарія Цвєк
Допоможе похизуватись своїми кондитерськими знаннями, які отримали під час самоізоляції.
Перше видання «Солодке печиво» побачило світ далекого 1960-го року. Навряд чи хтось міг тоді передбачити, що книга з рецептами домашньої випічки стане бестселером, витримає багато перевидань, матиме мільйонні наклади.
У книзі три розділи – «Печиво», «Солодкі страви» та «Домашні заготівлі». Це понад 500 рецептів! До кожного подано набір продуктів, детально описується процес приготування виробів із різних видів тіста. А також кремів, начинок, помадок для оздоблення солодкої смакоти – тортів, тістечок, баб, пляцків, рулетів, медівників, коржиків, бабок, кексів, мазурків, пудингів. Яка нервова система усе це витримає? Але і це ще не все! Рецепти варення, джемів, мармеладів, фруктових желе, сиропів, гарячих і холодних напоїв.
«Солодке печиво» точно стане настільною книгою господині й неодноразово її сторінки будуть затерті й заплямовані кремами, борошном та вершковим маслом. Принаймні, так було в Аліни Лукашевич, шеф-кондитерки мережі ресторанів «Криївка», яка випікала усю цю смакоту за рецептами Цвєк, аби у виданні були гарні фотографії. До речі, для фотозйомки використовувались особисті речі Дарії Цвєк, які надала її донька, – вишиті знаменитим автором серветки, посуд.
Гортаєш сторінки, й опиняєшся в атмосфері галицького затишку. Розумієш, що таке видання «Солодке печиво» точно б сподобалось Дарці Цвєк, якій пощастило прожити майже 95 років – цікавих, насичених, солодких.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно