Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Лелів Ганна
Перекладачка Ганна Лелів про книгу «Клара і Сонце» Кадзуо Ішіґуро
«Клара і Сонце» — це перший роман Кадзуо Ішіґуро після отримання ним Нобелівської премії з літератури. У цій книзі письменник розповідає історію штучної приятельки для дітей, яку звати Клара. Роботка живе в домі Джозі та її матері, служить дівчинці та розповідає читачам про все, що відбувається навколо. Про стосунки із Джозі, яка виявляється серйозно хворою. Про спостереження за людьми, їх спілкуванням та поведінкою. І про Сонце, яке дає роботам найбільшу поживу та життєву енергію. А, може, не лише роботам, а й людям?
 
Вже зовсім скоро «Клара і Сонце» вийде українською в перекладі Ганни Лелів та художньому оформленні Оксани Йориш. Ця книга особлива не лише тим, що є найновішою в доробку Ішіґуро, а й тим, що перегукується із попередніми його романами. Про це перегукування, а також про роботу над перекладом, особисті враження від книги та «геометрію» оповіді розповідає читачам Ганна Лелів.
 
***

«Видавництво Старого Лева» запропонувало мені перекласти «Клару і Сонце», щойно автор і його видавець анонсували вихід роману. Ми говорили про те, що було б чудово, якби український переклад вийшов одночасно із оригіналом, 2 березня 2021 року, але я не могла взятися за «Клару» скоріше. Видавництво люб’язно погодилося зачекати. Зрештою, український переклад виходить друком трохи менше, ніж за півроку після оригіналу, тобто читачам не довелося чекати на нього дуже довго.
 
Робота над перекладом загалом тривала три місяці. Хочу принагідно подякувати найкращій редакторці Марії Дзесі-Думанській за її пильне око й влучні правки. І за те, що допомогла впорядкувати всю «геометрію» в тексті.
 
Зараз якраз поясню, що я маю на увазі під «геометрією». Отже, оповідь у романі ведеться від імені роботки Клари, штучної приятельки для підлітків. Клара сприймає світ по-особливому. Вона незнайома з багатьма звичними для нас предметами чи явищами, не завжди знає, як правильно називається та чи інша річ. І називає їх по-своєму, деколи дуже абстрактно, деколи незграбно й кумедно, деколи надміру формально. Наприклад, Клара не знає, що таке смартфон, і називає його «brick». Звичайна стежка в полі — це для неї «informal trail», як термін із якогось документу чи посібника. Цю особливість Клариного мовлення я м
ала зберегти в перекладі, дібравши такі слова й фрази, які б не сказали більше, ніж треба, і належно відобразили її картину світу.
 
Крім того, коли Клара хвилюється чи відчуває сильні емоції, її сприйняття змінюється. Зображення перед її очима розпадається на окремі сегменти. Вона бачить світ у геометричних формах. І цю всю «геометрію» треба було добре вивірити в перекладі, бо форм було багато — одні пласкі, інші об’ємні. Я намагалась подивитись на світ очима Клари, коли перекладала такі уривки в тексті — уявити геометричну картинку, яку бачила вона. Переклад мовлення Клари та інших героїв роману — дівчинки Джозі, яка придбала Клару у крамниці, її матері й батька, її друга Ріка — а також переклад діалогів були найскладнішими і водночас найцікавішими моментами в роботі над книжкою.
 
На мою думку, «Клара і Сонце» веде діалог із попередніми романами Ішіґуро. Я маю на увазі «Залишок дня» і «Не відпускай мене». Між ними багато паралелей. Дія відбувається в недалекому майбутньому, де роботи (як свого часу клони у «Не відпускай мене») взаємодіють з людьми у новій соціальній реальності, і ця взаємодія тягне за собою багато складних етичних питань. «Клара і Сонце» перегукується мені з «Залишком дня», бо тут також оповідачка розповідає свою версію подій, озираючись назад. І автор порушує ті ж питання: любові, відданості, людяності. Як дворецький Стівенс жертвував собою заради господаря, так само Клара готова до самопожертви заради хворої дівчинки, якій служить. Але наскільки та самопожертва виправдана? І до якої межі можна/варто дійти? Можливо, Ішіґуро, як то кажуть, усе життя пише один роман, підсвічуючи в кожному новому тексті трохи інший ракурс тих самих вічних питань. 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage