Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Власенко Наталя
Осінній бук-лист
Осінь. У самому лише слові стільки натхнення, стільки візерунків, найтонших зворушень душі. Осінь мінлива та непередбачувана. Часом вона неймовірно зимна, стікає по вікнах дощами, огортає вітрами. А іноді буває такою, як про неї писала Ольга Кобилянська: «я не про ті хмарні холодні дні, пожовкле листя й дощі, а про ту осінь, що красою своєю рівна весні, ту, яка випромінює голубим небом й теплими днями».
 
Осінь може бути різною. Так само різними є і книжки, які я пропоную вашій увазі. Це не «теплий» бук-лист, а добірка різножанрових творів. Тут є і детективи, і поезія, трохи психології, трохи географії. Кожен зможе знайти щось «своє» для осінніх вечірніх читань.
 
Богдан Коломійчук, «Візит доктора Фройда»
 
 
Нова книга Богдана Коломійчука – захопливий детективний роман, події якого розгортаються у Відні 1904 року, а згодом переносяться до Львова. Головний герой – львівський комісар Адам Вістович, відомий читачам з попереднього циклу романів. Під тиском обставин він змушений взятися за розкриття серії жорстоких убивств.
 
Цікава постать роману – сам доктор Фройд, який грає тут не останню роль. Він навіть допомагає слідству у пошуках вбивці, якого преса охрещує Упирем за особливу кривавість. Упир чинить низку вбивств, причому прямо перед носом поліції, ніби знущаючись з її безпорадності, насміхаючись над самим Вістовичем. Пошук злочинця стає для комісара надзвичайно важливою справою, бо Упир лякає не лише громадськість, а й загрожує життю коханої жінки Вістовича. 
 
Андрій Кокотюха, «Коханка з площі Ринок»
 
 
Це новий детективний роман про пригоди Клима Кошового. Події відбуваються восени 1914-го року, на початку Світової війни. Головний герой, Клим, знаходиться у в’язниці, чекаючи на вирок. Але ось починаються бурхливі події: відбувається вбивство Божени Микульської, коханки Антона Платова, офіцера російського генерального штабу. Ніхто не хоче розголошення такої делікатної справи, тому до її розв’язання залучають Клима Кошового, пропонуючи йому свободу в обмін на вирішення справи. 
 
Разом зі своїм незмінним другом Йозефом Шацьким Климові доведеться не раз ризикувати життям, зануритись у світ шпигунів, побувати у такій-собі штаб-квартирі львівських злодіїв «Під вошею», розкрити кілька державних та військових таємниць, а також останній секрет чарівної Магди Богданович. Захопливий динамічний роман, який тримає у напрузі до кінця. Фінал, до речі, трохи неочікуваний. І далі буде: наступна книга серії - «Втікач з Бригідок».
 
Дзвінка Матіяш, «Марта з вулиці Святого Миколая»
 
 
Книга, про яку інакше ніж «тепла» й «неймовірно добра» не скажеш. Це твір, який варто читати у похмурі дні, коли десь губиться позитивний настрій та терміново потрібен дієвий засіб його поновити. «Марта з вулиці Святого Миколая» - ідеальні ліки для душі.
 
Ця повість – про творчу дівчинку Марту, її дорослішання, переживання, становлення особистості, перші закоханості, перші втрати, натхнення, музику, живопис… І хоча книга адресована в першу чергу підліткам, цікавою вона буде і дорослим: разом із головною героїнею ми переживаємо сум та радість, іншими, творчими очима починаємо дивитись на світ довкола себе, очищуємося, наче переживаємо катарсис. Повість сповнена роздумів, чудових цитат. Особисто я читала книгу з олівцем, підкреслюючи влучні вислови:
 

«Можна нікуди не поспішати. Я люблю жити повільно, смакувати дні, як цукерки». 

«Немає нічого неможливого для тих, хто вірить». 

«Люди, які вміють долати своє «не хочу», багато досягають у житті».

«Мрія має достигнути».

«Не штука написати гарний твір після мандрівки. А от побачити щось особливе у буднях, які начебто не відрізняються одне від одного – це вже мистецтво».

 
Теплого вам читання!
 
Регіна Брет, «Будь дивом»
 
 
Я завжди любила книги, які можна читати у будь-якому порядку, не з першої сторінки, а з того розділу, який тобі цікавий або з тієї сторінки, яку відкрила. Книга Регіни Брет, двічі фіналістки Пулітцерівської премії, саме з таких видань. Цей твір Регіна написала, переживши складний життєвий період – боротьбу з раком. Це не посібник з психології або щось на кшталт «як-зробити-життя-ідеальним»; це скоріше збірка реальних історій, книга-роздум, книга-притча, 50 уроків, винесених з власного досвіду. Авторка підіймає у роздумах різні теми: добро, самотність, віра, щастя, мета, пріоритети, надія, перешкоди. Говорить про важливість постійно прислухатися до себе:
 
«Коли навчишся прислухатися до себе, ти почуєш дивовижні речі! Усі відповіді насправді вже там – у твоїй душі. Слухай, щоб зрозуміти, коли казати «так», а, найголовніше, – коли казати «ні».
 
Як на мене, це саме та книга, яку варто читати, коли падає настрій і опускаються руки. Її можна читати зранку, неквапом, по одному розділу, або ввечері. Тоді, коли потрібна підтримка. Регіна вчить радіти простим речам, не забувати робити маленькі добрі справи. Вірити у дива. Зрештою, кожен новий ранок, коли ми прокидаємося живі й здорові, – це вже диво і великий подарунок.
 
Андрій Любка, «Кімната для печалі»
 
 
Осінь – це завжди трохи печалі та меланхолії, трохи мінору та ностальгії. Нова книга Андрія Любки, яка побачила світ у вересні, - дуже осіннє читання, особливо оповідання «Сім демонів Магдалини», де вже у першому абзаці читаємо:
 
«Золотився жовтень, невгамовний син осені, що розкидав свої шати на землю й дзвінкоголосо мчав уперед, здіймаючи куряву і хуртовину спогадів».
 
Одинадцять оповідань з різними героями та долями: старий Стефан, який нарешті дочекався коронації після смерті брата (та чи потрібна йому тепер ця корона?..); хлопчик Андрій, який тікає з інтернату, аби побачити свого батька в лікарні; Сергій, який після смерті дружини залишає все й відправляється у мандрівку (на пошуки себе?); самотня жінка Магдалина, весь світ якої обертається довкола Рільке, улюбленого собаки… 
 
Оповідання, написані автором упродовж кількох років, склали змістовну органічну збірку, провідна тема якої – самотність. Самотність не як щось зле чи негативне, а самотність як природний стан душі людини, стан, якого ми іноді потребуємо, аби розкласти по поличках усі свої думки, або ж у який потрапляємо під впливом певних обставин. І саму назву «Кімната для печалі» можна сприймати як метафору - символічне місце, де ми зберігаємо спогади, таємниці та власні душевні печалі.
 
Жайме Лернер, «Акупунктура міста»
 
 
Ця книга – рефлексія щодо дій, які дозволили б місту лишитись таким, яким воно є, але при цьому стати комфортнішим. Також про інструменти управління та ключові складові міста: звуки, кольори, музику, алеї та галереї, ринки та вуличні ярмарки, креативні простори, парки та площі, - все те, що формує місто та робить його зручним. Це не детальна інструкція по вдосконаленню, а скоріше історія власного досвіду, яка спонукає до дій.
 
«Акупунктура міста» - це ще й чудова мандрівка містами та країнами: Аргентина, Пуерто-Ріко, Італія, Іспанія, Бразилія, Франція, Сальвадор, США… Як влучно висловилась Керол Колетта, це «книжка про незбагненну любов до реальних, живих, залюднених міст». 
 
Жайме Лернер, людина з великим багажем знань і цікавий оповідач, пише про креативність, виховання самоповаги, про маленькі ідеї, що несуть у собі великі можливості й можуть змінити сенс і структуру міст, в яких ми живемо, а також про те, як важливо бути свідомим громадянином свого міста.
 
Сергій Жадан, «Тамплієри»
 
 
Про творчість Сергія Жадана можна розмовляти багато і не сказати нічого. Бо про поезії, зрештою, не треба говорити: вірші самі промовляють до нас. Їх треба читати. «Тамплієри» - 39 віршів про війну, яку ніхто не оголошував. «Про біль, із яким ніхто не може впоратися, про любов, від якої ніхто не може відмовитися, та надію, на якій усе тримається».
 
Деякі вірші хочеться прочитувати мовчки, пропускати крізь себе; інші хочеться читати вголос. Кожен вірш звучить як гімн, переплітаються між собою біле і чорне, життя та смерть, біль та любов.
 
«...Ніхто не знає, як працює любов,
з яких рухів вона народжується, з яких розмов,
з якої виймається радості, з якої вини.
Але вона працює, спробуй її зупини.
Тонко-тонко проходячи поміж вен,
ледь торкаючись лезом імен,
виснучи в порожнечі,
не маючи опертя,
за крок від смерті,
за крок від життя…»
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage