Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Макарик Віталіна
Очима сусідів. 5 книг польських журналістів про Україну
Польсько-українська історія багата на больові точки, а українська сучасність постійно підкидає яскраві і гострі сюжети, за які журналісти сусідньої країни охоче беруться і по-своєму намагаються переосмислити. Ми підібрали для вас присвячені Україні книги репортажу, видані у Польщі за останні кілька років. Вони допоможуть зрозуміти, як ми виглядаємо очима сусідів.
 
Вітольд Шабловський «Кулемети і вишні. Історії добрих людей з Волині»
 
 
Трагедія Волині 1943 року – це, мабуть, одна з найбільш сумних і неоднозначних плям в історії  українсько-польських стосунків. Вітольд Шабловський взявся розповісти цю давню історію так, щоб не роз’ятрити рани, які й так не встигають гоїтися. Як і кожну книгу, у якій йдеться про якийсь із фрагментів історії України початку ХХ століття, її не можна «читати без брому». Але, на відміну від багатьох інших, цей текст не про те, що робить людей, країни, народи ворогами, а про те, що їх об’єднує, – про милосердя, людяність і готовність до самопожертви.
 
У цій книзі репортажів ідеться про «добрих людей з Волині» – тих, які у різний спосіб допомагали своїм сусідам-полякам і сусідам-євреям рятуватися від винищення. Хтось ховав утікачів, хтось виходжував поранених, хтось копав для них криївки, хтось возив їжу, а хтось забирав маленьких польських сиріт у свої українські сім'ї і виховував їх, як рідних дітей. Готуючи книгу, Вітольд Шабловський відшукав  десятки свідків Волнської трагедії і дозволив їм говорити.
Серед голосів, які нам розповідають про ці буремні події, – голос польського космонавта Мирослава Гермашевсього, чеського пастора Яна Єлінека, простих українських селянок пані Шури і пані Олі та багатьох інших. Кожен із них розповідає свою історію, і кожна з цих історій – правдива, хай навіть вони суперечать одна одній.
 
«Кулемети і вишні» називають неоднозначною книжкою. Так воно і є, бо автор не дає чітких дефініцій, хто був добрим, а хто поганим у цій історії. Герої репортажу свідчать – свої праведники і свої зрадники були серед жителів цього краю усіх національностей. Може, тому цю книгу трохи незручно читати як українцям, так і полякам. Але, можливо, саме вона спроможна стати точкою порозуміння і примирення у найболючіших для обох народів питаннях.
 
Катажина Квятковська-Москалевич «Вбити дракона. Історія українських революцій»
 
 
Через найболючіші точки найсучаснішої української історії пройшлася своїми репортажами Катажина Квятковська-Москалевич. Понад десять років польська письменниця і репортерка займалася темою України, і підсумком цієї роботи стала книжка «Вбити дракона. Історія українських революцій», яка у Польщі вийшла друком у 2016 році. Дракон у її назві – це всюдисуща корупція, яку українці ніяк не можуть побороти.
 
А тринадцять репортажів книги охоплюють не лише дві найбільші революції, Помаранчеву і Гідності, а й кількадесят резонансних історій і подій, які спричинили певний злам у суспільстві – історія Оксани Макар, міні-революція у Врадіївці і катування у СІЗО Богдана Хмельницького, захоплення Слов’янська і анексія Криму. Усе це – темна сторона сучасної України без прикрас, але з прагненням докопатися до суті. 
У Катажини Квятковської-Москалевич дуже лаконічний стиль оповіді, а герої – прості, «ординарні» люди. Їхні голоси записані не лише з особистих розмов, а й з телеекранів (у тексті авторка використовує фрагменти телевізійних передач «Говорять всі», «Битва екстрасенсів» тощо). Це допомагає створити повну, об’ємну картинку української реальності, яка, втім, читача не дуже втішить: по суті, у жодної з історій, які увійшли до книги, немає хеппі-енду.
 
Зємовіт Щерек «Татуювання з тризубом» 
 
 
Зємовіт Щерек у польській журналістиці представляє напрям гонзо-репортажу, а українському читачеві відомий книгою «Прийде Мордор і з’їсть нас». Його новий текст про Україну – це, по суті, сиквел його першої книги. Він вийшов друком у польському видавництві «Чарне» два роки тому, і в ньому автор у притаманній йому гонзо-манері розповідає про те, чим живе наша країна після Революції Гідності. 
 
Важливо відмітити, що у Щерека немає безпосередніх репортажів «з війни», але фактична війна, яка точиться на сході країни, знаходить відображення у його замальовках з «мирного» життя. Також багато уваги у тексті приділено польсько-українському кордону. Постмайданна Україна у Щерека виглядає ліпшою версією самої себе, ніж у попередніх його текстах.
Разом із тим, це постапокаліптична країна, яка у багатьох читачів викликає депресивні відчуття. Але автор наполягає, що саме на цих руїнах радянської цивілізації українці можуть відбудувати сильну країну – і поступово роблять це.
 
«Кров і земля» Войцех Муха
 
 
Журналіст «Газети польської» Войцех Муха не просто написав книгу про українську революцію і війну на сході. Він спробував пояснити своїм співвітчизникам символіку червоно-чорного стяга, який від самого початку українських протестів викликав у поляків страх. Кольори прапора УПА – це барви червоної крові і чорної землі. Крові, яку українці знову мусять проливати за свою землю, захищаючи її від вторгнення чужих військ на сході.
 
Автор переконаний, що війна триває не тільки на Донбасі, вона точиться в серцях самих українців. Країна відкидає гніт посткомунізму і радянського минулого і шукає національну ідентичність – часом ці пошуки дуже жорсткі і болісні.
«Кров і земля» – це спроба польського автора дати своїм читачам відповіді на прості, але важливі питання: які українці, чого вони хочуть, чим між собою різняться, яке мають ставлення до поляків, чи багато з них готові битися за свободу і чи свобода справді їм потрібна.
 
«Вітання з Новоросії» Павел Пєньонжек
 
 
Ця збірка репортажів, яка вийшла у Польщі у 2015 році, – це хроніка подій на охопленому війною Донбасі від квітня до листопада 2014 року. Її автор, Павел Пєньонжек – польський воєнний кореспондент і журналіст, який спеціалізується на питаннях Східної Європи. Висвітлювати події в Україні приїхав з початком Євромайдану, а навесні 2014 року зміг попрацювати по обидва боки конфлікту на сході України.
 
«Вітання з Новоросії» – перша книжка журналіста, і вибір такої назви, яка у багатьох викликає неоднозначні асоціації, автор пояснює тим, що це книга саме про те, що Новоросія як така не існує та чому вона не існує. 
Павел Пєньонжек зумів зібрати багато ексклюзивного матеріалу, але у книзі немає аналізу обставин чи чіткої хронології, натомість тут є докладний опис того, що відбувалося у зоні АТО в цей період і свідком чого журналіст став. У книзі йдеться не лише про бойові дії, а й про їхні наслідки. Один із розділів присвячений літературному угрупуванню «СТАН» — спільноті творчих людей, які розвивають сучасне мистецтво в Україні і навесні 2014 року були змушені перенести свою діяльність із Луганська до Івано-Франківська.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage