Очима підлітка: про перший секс, кохання і навіть сімейне життя
Крисюк Тетяна
05.10.2020
Дорослішання – непростий, але невідворотний період. Інколи здається, що ніхто тебе не розуміє і не любить, але насправді ти й сам не поспішаєш розуміти інших. Це не означає, що ти погана людина. Просто тобі потрібен час, аби звикнути до себе дорослого.
Книги з цієї добірки допоможуть підліткам краще зрозуміти, як улаштоване доросле життя. А дорослим – як улаштовані підлітки.
Джуді Блум «Ти тут, Боже? Це я, Маргарет»
Тато Маргарет – юдей. Мама – християнка. Але вони не ходять до церкви, не святкують Різдво, не змушують Маргарет відвідувати недільну школу. Колись відмінність між релігіями змусила їх відмовитися від обох віросповідань і віддалитися від Бога.
Маргарет має зробити вибір сама, коли буде готова. Вона не відвідує церкву, але щодня спілкується із Богом, як із найліпшим другом. У дванадцятирічної дівчинки-підлітка є до нього кілька запитань: як розпізнати в людині друга, чому вона не відчуває Бога у церкві, коли у неї нарешті виростуть груди і чи виростуть взагалі.
Понад усе Маргарет хоче бути нормальною «майже жінкою», як її подруги, які мають місячні, вміють цілуватися і носять ліфчики. І хто, як не Бог, може посприяти її дорослішанню. Дівчинка, як і годиться підлітку, гостро відчуває несправедливість щодо себе, хоча сама буває несправедливою щодо інших. Вона просить у Бога справедливості, але такої, яка б влаштовувала її. Коли щось іде не за планом, це її пригнічує.
Мораль історії:– все відбувається тоді, коли має, а не тоді, коли тобі хочеться;– не вір у правдивість пліток про людей, яких не знаєш;– не бійся бути не такою, як усі, і не засуджуй чиюсь «інакшість».
Сергій Гридін «Дорослі зненацька»
Тимоха скоро стане батьком у шістнадцять. Його нареченій – п’ятнадцять. Вона школярка, як і він, але дорослими вони стали вже давно. Хлопець прогулює школу, встряє у бійки, разом із однокласником спихає «колеса» (не до машини). Секс із Юлькою був не першим у його житті, але «про необхідну в таких випадках «гумку» він згадав лише тоді, коли все закінчилося».
Тираж закінчився
«Сімейне життя – це не тільки поцілуночки»
Майбутні батьки мають ходити до школи, звикати до обмеженої свободи й одне до одного. Чи вистачить у них сил і терпіння?
Мораль повісті:– незахищений секс – це не класно. Можна завагітніти у п’ятнадцять, можна підхопити гонорею, СНІД або іншу біду;– будь готовим нести відповідальність за свої вчинки;– про секс треба розмовляти до того, як він з’явиться у житті підлітка.
Ґюдрун Скреттінґ «Антон та інші нещастя»
Говорити із сином про контрацепцію у дванадцять років нормально. Але краще не розповідати йому, що він з’явився на світ тільки тому, що «у гумі був невеличкий прокол». Така чесність завершиться тим, що син називатиме себе «наслідком подертої гумки».
Тираж закінчився
Крім сімейних і дружніх стосунків авторка порушує у повісті тему статевого виховання. Розмовляти про розмноження, контрацепцію, сперматозоїди і яйцеклітини нормально, бо «це цілком природні речі». Вчитель природознавства не пропонує учням самостійно прочитати параграф «статеве дозрівання». Хіба не краще обговорити цю тему?
Окрім розв’язання підліткових проблем, Антон з Іне хочуть познайомити Антонового батька із жінкою. Не конкретно з якоюсь, а хоча б із якоюсь. Та коли у його житті з’являється натяк на жінку, Антон не хоче ділити батька із чужою тітонькою.
Мораль історії:– дорослі можуть поводитися як діти;– діти можуть поводитися як дорослі;– говорити відверто про секс нормально, як і бути у деякі періоди свого життя трішки нещасним.
Анджела Нанетті «Містраль»
Містраль – король острова. Він знає, де росте смачний чебрець і м’ята, де водяться морські їжаки, де можна подивитися на чайчині гнізда. Але він ще зовсім нічого не знає про дорослий світ, де королем не можна бути без палацу.
Одного дня Містраль познайомився із Хлоєю, восьмирічною дівчинкою, яка подарувала йому щастя і сердечні муки. Вони купалися без одягу, заручилися у перший день знайомства, а потім Хлоя сказала: «Ти – восьмий». Восьмий наречений. Але що міг удіяти Містраль, якщо вона украла його серце? Тільки чекати, коли вона знову приїде на острів із тієї своєї Швейцарії.
Містраль, названий на честь вітру, має бунтівний характер і не любить заборони. Батько попросив його не ходити до Чайчиного стрімчака, але хлопець не послухався. Якось, заставши сина там, чоловік розповів йому, що там загинув дідусь Містраля, розбилося багато суден. Але після того до стрімчака хлопець повернеться ще не раз.
Історія підліткового кохання дівчини, яку не приваблює дика природа, і хлопця, який є королем майже безлюдного острова, розгортатиметься впродовж десяти років. Містраль зустрічатиме свою піаністку щоразу, коли вона повертатиметься у його володіння. У його серці вона житиме завжди.
Мораль повісті:– батьки не бажають дітям зла, коли щось забороняють чи не поділяють їхніх поглядів;– бути різними людьми – класно й цікаво;– майбутнє – занадто непередбачуване, щоб на нього покладатися.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно