Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Єфремова Анастасія
Незламні: топ-5 книжок про сильних духом
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло – лишилась
Одна лиш воля – встоять в боротьбі;
[…]
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти – Людина, сину мій.
«Якщо» Р. Кіплінг
(пер. Є. Сверстюка)
 
У житті кожного траплялися ситуації, коли здається, що дійшов до межі, а довкола лише непробивні стіни пережитих розчарувань. Так легко зневіритися, ступити крок – і впасти. Однак чи вистачить сил піднятися? Стародавня японська мудрість відповідає: «Сім разів впади, вісім піднімись». Може, варто почати з того, що припинити жаліти себе й жалітися на світ? Ми набагато сильніші, ніж хочемо про себе думати. 
 
Коли в серце закрадається відчай, а віра в себе розбивається об несправедливість та людську жорстокість, нерідко в нагоді стає досвід чужих життєвих історій. Пропоную підбірку книжок про сильних духом людей. Більшість з героїв мають реальних прототипів, тому у читача не буде жодного шансу виправдати їх героїзм та витримку фантазією автора. Крім того, на увагу заслуговують однойменні екранізації наведених творів, більшість з яких є шедеврами кінематографу. Після таких історій приходить чітке усвідомлення, що в нас є руки-ноги, голова й серце – а цього більше ніж достатньо, щоб зрушити гори.
 
1. «Життя Пі» Янн Мартель
 
Історію про юнака Пі Пателя, який вижив після шторму в Тихому океані та протримався 227 днів у шлюпці з бенгальським тигром, зеброю, гієною та орангутаном, порівнюють з «Книгою джунглів» Кіплінга та «Старим і море» Хемінгуея. Порівнюють не за сюжетною схожістю з першим твором чи схожістю проблематики з другим, а, передусім, за силою духу і жагою до життя, що об’єднує головних героїв. У 2002 році роман був удостоєний Букерівської премії. Книга написана у формі розмови Янна Мартеля з головним героєм, що розповідає про пережиті ним події. Як запевняє старий – випадковий знайомий автора, який і починає цю дивовижну розповідь, – це історія, після якої ви неодмінно повірите в Бога. Сам автор називає свій роман релігійною притчею з пригодницькою інтригою.
 
Dum spiro, spero. Поки дихаю, сподіваюсь. Ось той орієнтир, той якір порятунку, який не дав Пателю зійти з розуму в Тихому океані у замкненому просторі шлюпки, повної хижих звірів. Це історія без купюр, без прикрас, якими наділяли пригодницькі твори письменники XIX ст. Розповідь Пісіна Пателя являє собою історію неймовірної мужності й стійкості перед невимовно жорстокими й трагічними обставинами. Головний герой, постійно балансуючи на межі життя і смерті, віри і зневіри, не втрачає оптимізму, почуття гумору й людяності. Його монологи – це унікальна можливість навчитися бачити в складнощах передусім нові можливості й життєві уроки, які роблять нас сильнішими. Все, що ми маємо зробити, – подолати страх.
 
Однойменний фільм був відзначений 11-ма номінаціями на премію «Оскар». Ця стрічка надає нових барв історії і, безумовно, заслуговує на вашу увагу.
 
 
2. «Нескорений» Лаура Гілленбранд
 
Повна назва роману – «Нескорений: історія виживання, стійкості та спокути під час Другої світової війни». Це біографічний твір про життя американського олімпійського легкоатлета Луї Замперіні, який у травні 1943 року через авіакатастрофу разом з двома члена екіпажу провів 47 днів у Тихому океані, після чого потрапив до табору військовополонених в Японії. Там минули два роки нелюдських знущань, катувань та героїчної витримки й мужності одночасно. Як вистояти, коли надія на порятунок настільки мізерна, а життя щосекунди перебуває під загрозою? Що тримає людину на межі людського болю й морального виснаження? Це історія про незламність духу, про здатність відстоювати власну незалежність та про мужність стояти до останнього подиху, не маючи морального права «впасти». Але водночас це історія про всепрощення – тривалий моральний шлях до того, щоб вибачити тому, хто глузливо й жорстоко знущався з тебе. Для Замперіні таким катом став сержант табору для військовополонених Муцухіро Ватанабе – теж реальна особа.
 
У 2014 році вийшов однойменний фільм за мотивами роману, режисером якого виступила Анджеліна Джолі. Умовно стрічку можна розділити на дві частини – виживання трьох військових в Тихому океані та ув’язнення Луї Замперіні в японському таборі. Під час перегляду другої частини відчуваєш себе суцільним клубком нервів, а в голові лише одні думки: «Чому б не перестати себе жаліти? Чому б не повірити у власні сили і перемогти ті страхи й перешкоди, які самі собі вигадуємо?». Опустити руки, «зламатися» завжди знайдеться час. Набагато більше зусиль потрібно, щоб вистояти – не тільки у боротьбі з ворогами, але й із власною слабкістю. Нагорода за це невелика, але достойна – право називатися людиною.
 
 
3. «Дванадцять років рабства» Соломон Нортап
 
Це автобіографічний роман-сповідь вільного від народження афроамериканця Соломона Нортапа, який у 1841 році був викрадений работорговцями та проданий на плантації в Новому Орлеані. Дванадцять років він – людина, яка чесно прожила життя, – вимушений був миритися з тими несправедливими нещастями, що випали на його долю, не маючи змоги жодним чином себе виправдати. У Нью-Йорк до родини він повернувся лише у 1853 році. Тоді ж Нортап написав і опублікував свої мемуари про найстрашніший період свого життя. Цікаво, що Соломона привезли на плантацію, розташовану в тій самій долині, де відбуваються основні події в житті дядька Тома – головного героя роману «Хатина дядька Тома» (1852) Гаррієт Бічер-Стоу, про що писала сама письменниця.
 
Несправедливість. Як часто вона лишає спокою, викликаючи обурення і бажання покинути розпочате. Як часто стає головною відмовкою і приводом для виправдання невдач. Настільки шокуючою була несправедливість тих небачених масштабів, що трапилася в житті темношкірого американця Соломона Нортапа, скрипаля з містечка Саратоґа-Спрінгс. Це історія про відчай, який пересилює любов до життя, та про втрату надії повернути те, що належить людині по праву. Та водночас це історія про силу духу, людяність, про боротьбу з людською жорстокістю за власну гідність. Нортап згадує, що до тих страшних часів він не знав усієї міри «нелюдяності людини до людини», як і не знав того, до якої межі нелюдяності здатні дійти люди заради наживи.
 
Однойменний фільм Бреда Піта та режисера Стіва Макквіна був удостоєний трьох статуеток премії «Оскар» і визнаний «Найкращим фільмом року» (2014). Це вже друга екранізація мемуарів. Неймовірна гра Чіветеля Еджифора в ролі Соломона Нортапа та Люпіти Ніонго в ролі рабині Патсі не залишить нікого байдужим. 
 
 
4. «Ріта Гейворт та втеча з Шоушенка» Стівен Кінг
 
Ця історія, що так сильно перекликається з двома попередніми творами, ведеться від імені Реда – одного з в’язнів Шоушенка. Ред розповідає про Енді Дюфрейна, тридцятирічного банківського працівника, звинуваченого у вбивстві. Енді, який завжди виглядав так, ніби одягнений у краватку та смокінг, опиняється у Шоушенку – місці, вийти з якого людині з поміткою «вбивство» практично неможливо. До того ж, він стає дуже корисним у махінаціях адміністрації в’язниці з «відмивання» грошей. Він забагато дізнається про їхні «темні» справи, тож не має жодного шансу вийти живим на свободу. Саме тоді Енді наважується на втечу – після десятка років її ретельного планування, після 27-ми років в’язниці. Він насмілюється кинути виклик тим умовам, у яких опинився, і вижити там, де вижити було неможливо. За стільки років знущань, фізичного та морального насилля, щоденного страху бути забитим до смерті за найменшу провину він не втратив волелюбності, любові до життя і віри. Енді з першого дня вирізнявся серед усіх в’язнів Шоушенка. Він одразу дав усім зрозуміти, що не збирається не під кого прогинатися. Він вмів відстоювати свої права, але досягав свого не силою, а витримкою й гострим розумом. Його мрія – маленький готель на узбережжі Зихуатанехо. Енді вражає читача відчуттям внутрішньої свободи, яку, на відміну від юридичної сподоби, ніхто не зміг забрати. Це повість не про те, вдасться йому втекти чи ні, а передусім про те, що, поки є надія, всі перешкоди можна здолати.
 
У 1994 році вийшла екранізація повісті «Втеча з Шоушенка» з Морганом Фріменом в одній з головних ролей. Стрічка має певні розбіжності з оригіналом, що, однак, жодним чином не применшує її цінності. Так, повість має відкритий фінал, фільм же показує те, на що так сподіваються всі читачі й глядачі. З 2008 року екранізація посідає перше місце в списку «250 найкращих фільмів IMDb».
 
 
5. «Крадійка книжок» М. Зузак
 
Цей роман унікальний своєю стилістикою, прописаними характерами героїв і формою викладу історії. Ви або полюбите його всім серцем, або зрозумієте, що це не ваша книга – але байдужим не залишиться ніхто. Як зазначається на початку, це історія про «дівчинку, деякі слова, акордеоніста, деяких фантастичних німців, єврейського кулачного бійця, безліч крадіжок». Але передусім це історія про книги – найкоштовніші скарби маленької крадійки книжок Лізель, що були її єдиною розрадою в найважчі години. А ще про Смерть, що постає не такою, якою ми звикли її уявляти, і яка не раз вас здивує; про білявого хлопчика Руді; про переслідування і радість родинного тепла; про сміливість і вірність. 
 
Тло оповіді – події нацистської Німеччини в часи Другої світової війни. Маленьку Лізель Мемінґер віддають до нових батьків – дуже м’якого й чуйного Ганса та суворої і непідступної на перший погляд Рози Губерманн. Не хочеться навіть побіжно говорити про сюжет, щоб не зіпсувати задоволення тим, хто ще не читав. Але повірте, Лізель не раз здивує вас своєю витримкою, жертовністю, силою духу й любові. Ця історія подарує вам насичену гаму емоцій – від посмішки й сміху вголос до пекучих сліз.
 
У 2013 році, через сім років після публікації роману, вийшла однойменна екранізація. Неодмінно оцініть і її теж. Приємним доповненням стане атмосферна музика незрівнянного Джона Вільямса.
 
 
 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage