Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Синьоок Тетяна
Не тільки дітям – викладачам теж
Сучасним дітям догодити важко. Щоб прищепити їм любов до читання, треба пролити сім потів у боротьбі за їхню увагу: конкуренція з ґаджетами таки псує нерви. Проте якщо вже ставати на цю дорогу, то почати треба з урахування особливостей мислення сучасних школярів. Простота в тексті та розкішний дизайн картинки – це альфа й омега книжок, ладних достукатися до сердець юних читачів. Утім, красиві й доступно написані книжки – це також подарунок і для педагогів, бо кому як не вчителям треба щодня шукати слів, щоб про складне розповісти простими словами, та ще й робити це весело й захопливо! Три книжки, про які йдеться в огляді, – не тільки інформаційні об’єкти, варті прочитання. Кожна з них може надихнути викладачів удосконалити свій стиль подачі матеріалу. А, може, і написати свою книжку!
 
«Енциклопедія неуків, бунтівників та інших геніїв»
 
Трапляються ситуації, коли в дітей щось не виходить. Коли незадовільна поведінка, коли батьки і вчителі хочуть від дитини чогось, що їй чуже. Коли помилки й погані оцінки. Ну то й що? – вважають автори книжки “Енциклопедія неуків, бунтівників та інших геніїв”. Он Чарльз Дарвін боявся крові, Едісон змарнував купу часу, перш ніж винайшов ту свою лампочку, а Бальзака вчителі замикали в своєрідному карцері за незадовільну поведінку. Що ж, у кожного бунтівника трапляються невдачі. Власне, заголовок книжки ніби й натякає: неуки й бунтівники цілком таки можуть стати геніями. Проте це тільки приманка, бо насправді кожна з тридцяти історій дитинства відомих людей насправді не так про бунт і тим більше не про неуцтво, а про впертість і наполегливість. Про характер. І неважливо, чим ти гориш: мультиплікацією, боротьбою за жіночі права чи музикою. Гори, працюй і не відмовляйся від мрій.
 
З дітьми ніби зрозуміло. Але як ця книжка може надихнути вчителів? Вона – черговий хороший приклад легкого іронічного стилю. А ще статті про відомі постаті написані в різних жанрах: хтось, як Оноре де Бальзак, розповідає про себе від першої особи, про когось, як про Леонардо да Вінчі, розповідають біографи. Ось вам і натхнення для творчого домашнього завдання: а ти можеш розповісти про Тараса Шевченка в бур’яні від його імені? А чи зможе так просто, неформально, але інформативно й весело розповісти про нього вчитель? Звучить як виклик, були б охочі його прийняти. А ще після прочитання таких книжок виникає питання: коли з’явиться щось подібне про наших, українських бунтівників та інших геніїв?
 
Окрема радість від книжки промениться з веселих ілюстрацій-колажів. Тут мавпа тицяє Чарльза Дарвіна в носа, а поважні ноги Наполеона ледве вигулькують з-під його велетенського головного убору. Так що не дивно, що з обкладинки язика показує відомий всім Альберт Ейнштейн. Чи був він неуком? Виявляється, ще й яким. А про те, що був генієм, відомо всім.
 
«Я і КонституціЯ»
 
– Яка освіта в Україні є обов’язковою?
 
– Яким чином формується уряд?
 
– Яка форма правління в Україні?
 
Ви впевнені, що знаєте відповіді на ці запитання? Нещодавнє обговорення виборів президента України показало, що навіть дорослі люди часто погано обізнані з тим, які обов’язки має президент, а що повинен робити уряд. Схоже, що й про свої громадянські права й обов’язки знає не кожен дорослий. Сама поява книжки «Я і КонституціЯ» – важливий крок для того, щоб вже юні українці були свідомі того, що вони можуть робити, на що мають право і чого не повинні допускати у ставленні до себе. А також про те, що для них може зробити держава.
 
З одного боку, «Я і КонституціЯ» – це видання, що в доступній формі інформує дитину про те, на які гілки поділяється влада в Україні, за що відповідає кожна з цих гілок. Як нас захищає суд, що повинні робити депутати тощо.
 
З іншого боку, книжка – не тільки інформаційний довідник, а й своєрідний кодекс принципів свідомого, доброчесного громадянина, що має гідність і виявляє повагу до співвітчизників. «Я і КонституціЯ» ненав’язливо пояснює, чому обов’язки – це прекрасно, чому їх не варто цуратися, а краще навпаки дотримуватися, адже тільки так можна досягти щасливого, гармонійного суспільства, у якому кожному громадянину – і дорослому, і маленькому – житиметься щасливо.
 
Учителям почитати «Я і КонституціЯ» корисно не тільки для того, щоб освіжити базові знання про свою країну, а й для того, щоб уміти цивілізовано, цікаво і просто говорити з дитиною про важливі речі. І робити правильні акценти.
 
Шевченко від А до Я обкладинка
Повідомити,
коли з'явиться
Ми повідомимо Вас коли з'явиться цей товар на Вашу електронну пошту!
«Шевченко від А до Я»
 
Готувати урок по творчості Тараса Шевченка – це челендж на профпридатність. Що більше викладач ревтиме й стогнатиме, то менше зацікавить учнів постаттю письменника.  Тому щоб менше стогнати, корисно читати нові інтерпретації життя і творчості ключових авторів програми.
 
Видання «Шевченко від А до Я» – це, по-перше, досконала книжка з погляду естетичного. Розкішні колажі ілюстраторки Анастасії Стефурак – не менше досягнення, ніж текст книжки. По-друге, видання оригінальне з погляду змісту: автор Леонід Ушкалов на кожну літеру алфавіту вибирає якийсь факт із життя Тараса Шевченка. Наприклад, якщо Ж – це живопис (підводка до Академії мистецтв, де Шевченко навчався малярства професійно), якщо Д – дружба (на цих сторінках читач дізнається, що Шевченко товаришував із Карлом Брюлловим, Варварою Рєпніною, Михайлом Щепкіним, Марком Вовчком, Айрою Олдриджем). Цікаво, що у книзі мало йдеться про те, на чому в шкільній програмі традиційно наголошують: кріпацтво і заслання. Схоже, що головна ідея цього видання – розповісти в жанрі калейдоскопу, що саме робило Шевченка гармонійною, успішною, послідовною людиною. Отже, споглядання зірок тут більше, ніж страждань. А біографії менше, ніж світогляду. І багато-багато того, що називається «цікаве літературознавство».
 
Що може дати ця книжка педагогам? Сміливість говорити про світоглядні речі принагідно до творчості будь-якого письменника, не тільки Тараса Шевченка. Можливо, тоді в розмові про Франка «К» буде не «Каменяр», а «Кохання». У Тараса Шевченка, до речі, на «К» – не кріпацтво, як можна подумати, а «Кіт». А ви знаєте, що Шевченко любив котів? І Франко, виявляється, теж.
 
Більше книг про успішних та цікавих особистотей ви знайдете за посиланням

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage