Назад у юрський період!
Старий Лев
08.08.2018
Усі знають, хто такі динозаври. Та чи цікавилися ви, як вони розвивалися? У тріасовому періоді перші динозаврики ще бігали в тінях своїх безжалісних родичів-крокодилів. Згодом настав юрський період: динозаври вже виросли до гігантських розмірів і розійшлися по всьому світу. А врешті, у крейдяному, вони заполонили світ і переживали пору свого найбільшого розквіту. Про це і багато іншого можна дізнатися в книжці «Епоха динозаврів» Стівена Брусатті та Даніеля Честера. А ми поки розкажемо вам трішки про найвідомішу з епох – юрський період – та познайомимо з кількома її мешканцями.
У ранньому і середньому юрському періодах з’явилося багато нових груп травоїдів, зокрема, панцирні динозаври — пластиноспинні стегозаври та танкоподібні анкілозаври. Інші ж, приміром, довгошиї завроподи, почали рости до страхітливих розмірів.
Шунозавр (Shunosaurus): Зазвичай, довгошиїй шунозавр — цілком мирна тварина. Він може цілими днями стирчати серед дерев; його довга шия ховається у кронах, а він жадібно і методично набиває собі рота листям і стеблами.
На таких харчах, як оці нові травоїдні динозаври, м’ясоїди стали ще більшими, страшнішими і злішими. Вони блукали землею в постійній гонитві за наступним обідом.
Мегалозавр (Megalosaurus) — король середнього юрського періоду, що стоїть на вершині харчового ланцюга. Його довжина від рила до хвоста сягає 7 метрів, важить він 1,5 тонни, і може похвалитися величезною головою, повною гострющих зубів. Не кожному динозавру під силу впіймати довгошийого завропода, та мегалозавр має для цього усе необхідне знаряддя.
У тріасовому періоді був один океан, що омивав один величенький шмат суходолу. Та в ранньому і середньому юрському періодах цей суперконтинент починає розпадатись на багато менших шматків. Водночас проміжки між новими, меншими континентами повільно заповнюють нові океани. Вони є домівкою для багатьох плазунів, які перебувають увесь свій час у воді. Одні з них — невинні поїдачі рибної дрібноти, інші — хижі монстри, яких варто уникати будь-якою ціною.
Ліоплевродон (Liopleurodon): Усе живе в океані найдужче боїться одного звіра: ліоплевродона. Цей монстр очолює харчовий ланцюг і їсть усе, що захоче. А зазвичай він хоче з’їсти інших рептилій: іхтіозаврів і крокодилів. Його довжина перевищує 6 метрів, тож це один із найбільших плазунів в океані. Але насправді ліоплевродон страшний не своїми габаритами, а радше масивною головою — більше метра завдовжки, і майже сотнею гострющих зубів.
В Юрському періоді небо значно цікавіше, ніж в тріасовому. В тріасовому періоді пташок ще не було, і з’явились наші пернаті друзі в середині юрського. Вони злітали та пурхали у повітрі, поїдали комах та затято боролися з птерозаврами, що значно більші за розмірами.
Ксяотінгія (Xiaotingia): Ця малеча не більша за ворону. Це троодонтид — представник групи динозаврів, який є близьким родичем пташок. Ксяотінгія повністю покрита пір’ям. У неї довгі верхні кінцівки, що трансформувались у крила, і дзьоб, яким вона хапає свою здобич. Якщо би розглядати зграю ксяотінгій здалеку, у бінокль, їх неможливо відрізнити від пташок. Це тому, що різняться вони лише особливостями кісток, та й ті складно побачити неозброєним оком.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно