Наталка Сняданко про книгу Мартіна Поллака «Жінка без гробівця»
Сняданко Наталка
24.11.2020
Нещодавно українською вийшла книга Мартіна Поллака «Жінка без гробівця». У ній автор досліджує невідому історію своєї родини й укотре доводить, що є злочини, про які не можна мовчати.
Мартін Поллак ніколи не чув, щоб його дідусь згадував про свою сестру Пауліну, хоча про інших родичів розповідав охоче. Водночас Пауліна єдина з усієї великої родини трагічно загинула після Другої світової війни. Провина, за яку її заарештували, невідома, бо жінка жила тихим і скромним життям, майже ніколи не виїздила з невеликого міста, трималася осторонь політики, не втручалася у міжнаціональні чвари. Вона походила з німецької родини, любила і своїх братів-націоналістів, і друзів-словенців. Попри це саме Пауліна померла у концтаборі, а її брати, які були прихильниками нацизму, навіть після Другої світової війни продовжили працювати юристами.
«Книги Мартіна Поллака перекладаються українською доволі давно і регулярно. І це не дивно, адже ця людина є абсолютно унікальним "амбасадором України" у Європі. За кожної нагоди він нагадує про прагнення українців бути частиною європейського простору, як географічного, так економічного і культурного. Мартін Поллак протягом трьох років курував спеціальну програму під час одного з найбільших європейських книжкових ярмарків у німецькому місті Ляйпціґ, і ця програма знайомила відвідувачів із українською, польською, білоруською культурою, історією та актуальною політикою.
Книги Мартіна Поллака балансують на межі публіцистики, репортажу і якісної літератури. Вони завжди торкаються важливих і надзвичайно болючих тем: пам’яті, подолання травм минулого, проведення паралелей і спроби навчитися з помилок минулого, непрості і неоднозначні інтерпретації складних моментів історії.
Книга "Жінка без гробівця" дає нам можливість зануритися у світ протистояння націоналізмів – словенського і австрійсько-німецького. Жертвою цього протистояння стала самотня старша жінка, яка народилася і виросла як австрійка, але жила у словенському місті і вийшла заміж за словенця. Націоналізм був для неї чужим і непотрібним. Але саме через нього вона загинула уже тоді, коли, здавалося, численні небезпеки Другої світової війни опинилися у минулому.
Ця подорож у світ водночас далекий і до болю знайомий була для мене дуже пізнавальною. Я сподіваюся, вона спрацює схоже і для читачів цієї книги – як така собі вакцинація від націоналізму. На прикладі чужому, але дуже схожому».
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно