0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Маленькими кроками: як українські вчителі ініціюють зміни у своїх школах
 
Можна довго чекати змін «згори», а можна самим стати зміною і привносити інновації в українську школу, починаючи зі свого класу. У цьому блозі – історії чотирьох звичайних вчителів, які не лише прагнуть вийти за рамки старої, ще радянської системи освіти, а й роблять для цього перші кроки. 
 
Змішане навчання у початковій школі
 
Усім розуміло, що старі системи викладання мають відійти у минуле, адже сучасні діти іноді можуть навчити нас більше, ніж ми їх. Дітям необхідно давати більше простору, часу і відповідальності за своє навчання. Ці запити може задовольнити система змішаного навчання, коли частину матеріалу учні пізнають разом у шкільному класі, а частину – за допомогою онлайн-ресурсів, самостійно керуючи своїм часом та темпом освоєння інформації.  
 
Виявляється, що в Україні вже є вчителі, які вводять у своїх класах змішану систему навчання та отримують позитивні результати. Так, Ірина Сосніна, вчителька початкових класів Бабинської школи Чернівецької області, використовує у своєму класі ротаційну систему. Протягом уроку Ірина ділить клас на групи. Одна з груп проходить тему разом із вчителем, інша – працює самостійно за комп’ютерами, а третя група має командні завдання. Потім групи міняються місцями. 
 
 
«Працюю з дітьми уже понад 13 років, - ділиться своїми емоціями пані Ірина, - І ще жодного разу не засумнівалася у виборі своєї професії. Щоранку з хорошим настроєм поспішаю до школи. Адже там мене зустрічають, немов різнокольорові м’ячики, життєрадісні, жваві, енергійні, веселі хлопчики й дівчатка. Потрібно робити все, щоб потрапляючи у клас, ці кольорові м’ячики не ставали сірими кубиками». 
 
Простір вмінь та навичок «Врятуй життя!»
 
Серед найтиповіших дитячих ушкоджень - травми від падіння, опіки та отруєння. Дуже часто таких нещасних випадків можна уникнути, якщо дитина має практичні знання і навички про те, як  не розгубитись в екстремальній ситуації. Але, зазвичай, у школі до таких уроків ставляться не надто серйозно, як вчителі, так і діти. Так вважає Людмила Петренко, вчителька з основ здоров’я Іванівської школи ім. Б.Ф. Дерев'янка на Одещині. І, класично, матеріалів для проведення практичних занять у школах не вистачає. 
 
 
Тому пані Людмила створила у своїй школі проект «Врятуй життя». Проект покликаний зробити уроки з охорони здоров’я більш цікавими, дати учням усі можливості для експериментів і практики. А для пошуку фінансування вчителька подала свою ідею на краудфандингову платформу GoFundEd. Це нова українська платформа, де вчитель із кожного куточка країни має можливість опублікувати свій проект, а  доброчинці можуть підтримати фінансово або організаційно ті ідеї, які, на їхню думку, заслуговують на довіру. Цікаво, що ще за тиждень до закінчення зборів коштів на проект «Врятуй життя» зібрана сума майже вполовину перевищила заявлену. 
 
Альтернативна школа «Радосвіт»
 
Відомо, що у світовому освітньому рейтингу OECD лідирують такі країни, як Фінляндія, Південна Корея, Японія, Сингапур, Естонія тощо. України у цьому списку ще немає. Наші школярі вперше у 2018 році складатимуть міжнародний тест PISA, який дозволить нам побачити, яке місце ми посідаємо на світовій освітній мапі. Результати можуть бути як втішними, так і не дуже. Але у нашому динамічному світі навіть ті держави, які входять до топ-країн з найкращою системою освіти, задаються питанням, як шкільне навчання може підготувати дітей до викликів сьогодення. 
 
Зараз можна помітити високий запит на якісну освіту, зокрема від батьків, які не хочуть чи не мають змоги відправляти своїх дітей за кордон, але розуміють, що українська школа не є тим середовищем, яке розкриє таланти дитини. Саме тому батьки об’єднуються і створюють свої альтернативні школи. 
 
 
Прикладом однієї з таких шкіл є «Радосвіт» в Києві. Засновниця школи Галина Мельник в альтернативну освіту прийшла п'ять років тому, створивши з батьками-однодумцями домашню школу для своїх дітей. У школі діти вивчають загальноосвітні предмети за державною програмою, такі як англійська, грамота, література та STEM-предмети (Science, Technology, Engineering, Mathematics). Уроки тут тривають 30-40 хвилин і відбуваються у жвавому форматі, діти багато рухаються, працюють в групах і виконують творчі завдання. 
 
Лабораторія моделювання
 
Ще кілька років тому 3D-друк був для нас чимось на кшталт дива, а сьогодні  - це звична річ. На 3D-принтері можна надрукувати практично все, починаючи з дрібної статуетки, закінчуючи людськими органами. Влітку цього року у Китаї повністю надрукували на 3D-принтері двоповерховий будинок, і це вже не перша спроба використання таких технологій у будівництві. Система набирає обертів, але де взяти фахівців у цій галузі? 
 
 
Сергій Сороквашин, викладач інформатики та інформаційних технологій у Дніпропетровському вищому професійному училищі будівництва, вже робить перші кроки, щоб уможливити цей процес. На базі свого училища він планує створити Лабораторію моделювання. Створення такої лабораторії дозволить учням розробляти дизайн предметів, створювати наочні макети деталей, конструкцій, вузлів та механізмів безпосередньо в аудиторії, роздруковувати, оцінювати і тестувати їх. Оскільки придбання обладнання є недешевою справою, він теж подав свою ідею на GoFundEd, щоб вже зовсім скоро діти мали все необхідне для якісного навчання.