Маленькі історії Великих Людей. 5 фактів про Марі Кюрі
Луцюк Анна
23.05.2020
Мінібіографія вченої Марі Кюрі, написана Ізабель Томас у межах серії для дітей «Маленькі історії Великих Людей», вражає та надихає читачів і читачок ніколи не здаватися. Інформативні ілюстрації Анке Векман тримають увагу і створюють враження, що дивишся мультфільм, а не гортаєш книжку. Життєствердна захоплива історія зачаровує та привідкриває жалюзі у світ науки для дітлахів. Заглянемо?
Кюрі була наймолодшою донькою у батьків, але першою в багатьох інших речах. Народилася у Варшаві в подружжі вчителів у часи, коли дівчатам не дозволяли вчитися в університеті. Непокірний характер, кмітливість і жага до знань перемогли обставини. Непросте, сповнене відкриттів життя кучерявої та впертої Марі мотивує і нагадує, що можливо все.
В чому Марі Кюрі-Склодовська була першою?
Перша жінка, що отримала Нобелівську премію.
Марі разом із чоловіком П’єром кілька років досліджували уран. Науковці зазвичай працювали вночі, бо вдень П’єр викладав. Вони не мали лабораторії (працювали у незатишній комірчині), грошей і допомоги; розривалися між наукою, побутовими клопотами і доглядом за маленькою донькою. Завдяки наполегливості і впертості подружжям було відкрито два нові хімічні елементи – полоній і радій.
За роботу із дослідження радіоактивності вчені отримали Нобелівську премію з фізики у 1903 році і стали суперзірками у світі науки!
Перша жінка-професорка у Сорбонні.
Крім науки, пара обожнювала велопрогулянки і походи в гори. У колах науковців вони були легендою і прикладом: закохані, щасливі, одержимі спільною справою. Але життя П’єра несподівано обірвалося — його збив кінний екіпаж. Згорьована Марі кілька місяців бездіяльно пролежала в ліжку, перш ніж змогла продовжити дослідження. У 1908-му їй запропонували перейняти посаду чоловіка у Сорбонні, так вона стала першою викладачкою в найпрестижнішому європейському університеті.
Перша людина, яка удостоєна Нобелівської премії двічі і в різних галузях (фізика і хімія).
Неймовірно працездатною і заповзятою Марі була все життя, на її роботу не впливали обставини: віддано працювала у холодній кімнаті із протікаючим дахом і в добре обладнаній лабораторії, пліч-о-пліч із коханим чоловіком і самостійно. За нові відкриття у дослідженнях радію, полонію та їхніх сполук в 1911 році жінка отримала Нобелівську премію з хімії, ще раз довівши тогочасній спільноті, що наука — це не лише територія чоловіків.
Одна з перших жінок, що отримали водійське посвідчення.
У 1914-му дослідження призупинили — почалася Перша світова війна. Як завжди із повною самовіддачею Марі взялася працювати на благо фронту. Вона спонукала уряд встановити обладнання для рентгенівських знимків у лікарнях, але вояки часто помирали в дорозі. Унікальна ідея вмонтувати рентгенівський апарат в автомобіль врятувала тисячі життів. Вчена стала керівницею військово-медичної частини і завдяки своїй впливовості зібрала кошти на 20 мобільних вантажівок та 200 постів, що забезпечували можливість зробити рентген недалеко від поля бою. Машини називали «маленька Кюрі». Жінка оперативно навчилася їздити на такому авто, щоб допомагати пораненим.
Перша жертва радіоактивності.
Марі Кюрі придумала термін радіоактивність, а з часом вивела поняття в окрему науку. Вона десятки років невтомно досліджувала радіоактивні речовини, не знаючи про масштаби їхнього шкідливого впливу на організм. Зараз ми можемо тільки припускати, що навіть усвідомлюючи загрозу, Марі не припинила б діяльність, яка, без перебільшень, змінила світ. Роки роботи з радієм спричинили катаракту, анемію і проблеми з нирками. Жінка хворіла на радіаційну недугу і навіть не здогадувалася. Влітку 1934 року Марі Кюрі відійшла у позачасся.
Полоній і радій; вантажівки з рентгенівськими апаратами; відкриття, на основі яких навчилися лікувати онкологію та тріумфальне входження у світ науки в часи, коли двері туди відчинялися лише чоловікам, — дозволяють впевнено називати Марі Кюрі найвидатнішою і найсміливішою науковицею.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно