Маленька історія одного життя: Марі Кюрі
Чиркова Дар'я
06.05.2021
Геніальна або божевільна?
Жінка або вчена?
Егоїстка або гуманістка?
Марі – жінка, яка наприкінці XIX на початку ХХ століття перевернула світ. Через десятиліття вона стала зразком для феміністок і символом емансипації, але тоді, наприкінці ХІХ століття вона була жінкою в світі чоловіків. Жінкою, що стала рівною чоловікові. Жінкою, яку визнали за межами домашніх клопотів.
Марі Скадовська приїхала до Парижа не заради нових суконь і не подивитися на вежу, хоч вона тоді була найвищою будівлею. Марі приїхала в латинський квартал, і її Париж не виходив за межі Сорбонни. У той момент в житті дівчини було лише дві любові: хімія і фізика. У своєму листі сестрі вона писала: «Я така рада, що більше нема про що говорити».
Наприкінці 1800-х жінок хоч і брали на навчання до університету, та все ще зчепивши зуби і занадто прискіпливо. Університет був чоловічим світом. Як і весь тодішній світ.
Марі досить швидко проявила свої знання, а зустрівши майбутнього чоловіка П'єра Кюрі в команді з ним відкрила Полоній і Радій. А отже і таємничу, лякливу радіоактивність. За відкриття нових елементів подружжя Кюрі стало лауреатами Нобелівської премії з фізики. А Марі Кюрі — першою жінкою, яка була удостоєна цієї премії.
Почавши співпрацю з лікарями, подружжя Кюрі встановили, що Радій допомагає вилікувати рак на початкових стадіях розвитку.
З тих пір, і після смерті чоловіка, девізом вченої стало: «Домогтися результатів на благо людства».
Після смерті чоловіка мадам Кюрі прийняли на його місце в професори Сорбонни, тим самим допустивши першу жінку до викладання і в професуру.
Через кілька років Марі знову стала лауреаткою Нобелівської премії – в галузі хімії за вивчення властивостей Радію, ставши першою людиною, двічі удостоєною медалі Нобеля. Її слова на врученні премії говорять про любов і повагу до загиблого чоловіка: «По-перше, я хотіла б нагадати, що відкриття Радію було зроблено П'єром Кюрі спільно зі мною. Ми також зобов'язані П'єру Кюрі за його фундаментальні експерименти в галузі радіоактивності. Моєю власною роботою були хімічні дослідження по виділенню Радію».
Усвідомивши корисні і руйнівні властивості Радію, Марі написала: «Люди, відкривши вогонь, — обпіклися. Але що б ми робили без вогню».
Під час Першої світової війни Марі Кюрі віддала свої медалі Нобеля, щоб зібрати грошей на переносні рентген-апарати для військових госпіталів, аби запобігти зайвій ампутації кінцівок.
Бігаючи з рентген-апаратами по полігонах, Марі стала першою жінкою, яка здала на права і кермувала автомобілем.
Спадщина П'єра і Марі Кюрі допомогла людям лікувати рак, добувати енергію, а також винаходити бомби і атомні електростанції.
Щоденники і речі Кюрі випромінюють сильну радіацію і донині; труна, в якій вона похована, оббита свинцем.
Незважаючи на чоловічу політику світу, Марі вдалося заявити про себе. Стати шанованою в науковому світі і зберегти авторство своїх відкриттів.
За множинним опитуваннями сучасності, Марі є найбільш впливовою жінкою наукового світу з XX століття і дотепер.
Спадщина Кюрі зберігає в собі безліч наукових робіт.
На її честь названо хімічний елемент (Cm — Кюрій), в 1961 році ім'я Марі Склодовської-Кюрі привласнили кратерові на зворотному боці Місяця.
На її честь були випущені марки і монети в Польщі і Франції.
Про неї написано безліч біографій, зокрема ту, що увійшла в нашу серію «Маленькі історії Великих людей».
Зняті фільми: серед кількох стрічок варто звернути увагу на фільми «Мадам Кюрі» 1943 року та «Небезпечний елемент» 2019-го.
Особливий інтерес до персони Марі в останні роки викликаний рухом фемінізму і вивченням жіночих досягнень у чоловічому світі. Вона стала символом емансипації і проклала шлях в науку багатьом жінкам, зокрема і своїй донці, яка, пішовши по стопах батьків, стала великою вченою і вивчала Полоній, відкритий Кюрі.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно