0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Лютневий бук-лист: книги про любов і не тільки
Оскільки незабаром день закоханих, тему для бук-листа я недовго вигадувала. Деякі оповідання з приємністю перечитала, інші відкрила для себе вперше. До вашої уваги – добірка книг, які тією чи іншою мірою торкаються теми кохання. Не всі вони з неодмінним гепі-ендом, бо любов – це не завжди солодкий льодяник. У моєму переліку – оповідання й романи, які змушують замислитись.
 
«У кафе втраченої молодості» Патрік Модіано
 
 
Цього року я собі поставила новий book challenge – не просто багато читати, а читати книги Нобелівських лауреатів. Власне, з такої книги 1 січня я і розпочала свій рік. Модіано отримав Нобелівську премію у 2014 році. Він пише технічно, переплітає так, що не розрізниш мову оповідача та героя, насичує текст історичними деталями, спогадами, створюючи трохи химерний світ, в якому людині нема на що спертися.
 
Таким є роман «У кафе втраченої молодості» – реалістичний та ефемерний одночасно. В даному випадку кафе не просто місце, де можна поїсти, але своєрідне перехрестя, де зустрічаються люди. Хтось проходить повз, для іншого це кафе змінює життя назавжди.
Роман занурює читача у Париж 60-их років: Латинський квартал, кафе Конде, де в різний час перетинаються детектив Кеслей, прозаїк Ролан та 20-ти річна Лукі. Саме Лукі – загадкова дівчина – проходить через увесь роман. Про неї по черзі розповідають інші герої. Крізь образ цієї парижанки, яка відмовилась від свого минулого і шукає нові горизонти, Модіано розповідає історію кохання з детективними мотивами.
 
«Наталі» Іван Бунін
 
 
«Наталі» - оповідання зі збірки «Темні алеї», головною темою якої є, власне, любов. Ця тема є провідною для тієї епохи, коли писав Бунін. 
 
Ще з давніх часів існує такий собі міф, штамп – про два полярні образи, між якими розривається герой: Прекрасна Дама й Демонічна жінка. Героїні оповідання Буніна – Наталі та Соня - відповідають цій класичній схемі. До Соні герой відчуває фізичний потяг, який ще на додачу пройнятий трепетом, що буває у юнака, якому вперше відкрились принади жіночого тіла.  Щодо Наталі, то в ній він бачить натхнення, щось неземне й прекрасне. 
 
«Натали нашему роману все-таки не помешает…  Ты будешь сходить с ума от любви к ней, а целоваться будешь со мной», - каже Соня. Але вона помиляється. Любов та хіть, звісно, різні речі, але сформований любовний трикутник зрештою не задовольняє нікого…
Любов в оповіданні Буніна (як і в більшості оповідань «Темних алей») приречена: занадто могутні сили їй протидіють. Але Наталі говорить: «Разве бывает несчастная любовь?». Любити – вже щастя. Не чекайте на гепі-енд у кінці, але попри все оповідання не залишає трагічного післясмаку, лише світлий смуток. 
 
Кадзуо Ішіґуро «Не відпускай мене»
 
 
Роман-антиутопія, дія якого відбувається у Великій Британії XX століття, де люди клонуються для створення живих донорів органів для трансплантації. Головні герої роману виросли у спеціальній школі-інтернаті Гейлшем. Саме тут сформувався такий собі трикутник зі скромної романтичної дівчини Кеті (від імені якої ведеться розповідь), дивакуватого хлопця Томмі та ще однієї дівчини Рут, лідера по натурі. 
 
Ніхто з героїв не розглядає можливість хоч якось змінити свою долю, піти проти системи. І донорство є для них такою ж нормальною і природною річчю, як для звичайних людей смерть. «Ми всі помираємо. Ніхто з нас насправді не сприймає життя і не відчуває його весь час».
 
Це своєрідний роман-притча, історія кохання, дружби і пам'яті, граничне уречевлення метафори «служити всім життям». Ішіґуро показує силу людської любові та дружби, які виникають попри зовнішні обставини.
 
«…Мені все ввижається річка, течія швидка-швидка. І двоє у воді, вхопилися один за одного, тримаються щосили, не хочуть відпускати - але врешті-решт доводиться, така там течія. Їх розтаскує, і все. Так ось і ми з тобою. Шкода, Кет, адже ми любили один одного все життя. Але виходить, що до останнього бути разом не можемо...»
P.S.: Роман вийшов українською в перекладі Софії Андрухович, художнє оформлення книги – у виконанні (думаю, для багатьох відомих) Оксани Йориш та Назара Гайдучика. 
 
«Мистецтво любити» Еріх Фромм
 
 
Усі ми хочемо бути коханими. А ось чи вміємо ми любити? Ставили ви коли-небудь собі таке питання? Поставте і подумайте. Чи справді любов - мистецтво? Якщо так, то вона вимагає праці і знань. Чи може це тільки приємне відчуття, переживання якого – справа випадку, стан, в який ви впадаєте, якщо вам пощастить?
 
Еріх Фромм, найбільший мислитель ХХ століття, розмірковує на цю тему у своїй роботі «Мистецтво любити». Тут ви не знайдете точних відповідей і прямих вказівок – як жити, як любити, – але ви можете переосмислити свої установки, принципи, змінити своє життя, усвідомивши, нарешті, чого варто прагнути. Корисна книга для тих, хто хоче навчитися краще розуміти себе і людей, жити плідно та усвідомлено.
 
Рей Бредбері «Одна-єдина ніч»
 
 
Для багатьох читачів Бредбері асоціюється або з фантастикою, або з відомим романом «Кульбабове вино». Але ж він ще й автор чудових оповідань - тонких, душевних, романтичних, часом навіть сентиментальних. «Одна-єдина ніч» - з тих коротких романтичних історій, які не вражають яскравістю або динамічністю сюжету, проте неймовірно красивих та чистих, наче втілена метафора весни. (Оповідання входить до збірки «К западу от октября»).
 
«Повинна бути в житті така ніч, яка запам'ятається назавжди. Вона приходить до всіх. І якщо відчуваєш, що ця ніч вже близька, ось-ось настане – лови її без зайвих слів, а коли мине – мовчи про неї. Втратиш – вона, можливо, більше не прийде. Адже вона багатьма втрачена, багато хто навіть бачив, як вона відпливає, щоб ніколи більше не повернутися, тому що не змогли втримати на кінчику тремтячого пальця крихку рівновагу з весни та світла, місяця та сутінків, нічного пагорба та теплої трави, й потяга, який відходить... й міста, і далеких країв...» 
 
Вам може бути цікаво
Роман Саллі Руні «Нормальні люди» вийде українською у «Видавництві Старого Лева»!
Що відчувати, читаючи «Оптику Бога»
Книжковий 2020. Що чекати від Старого Лева (доросла література)
Вірш дня. Григорій Чубай
Створять серіал за циклом книг «Варта» Террі Пратчетта
«До краси» Давіда Фоенкіноса: літературна елегантність та культурна автентичність
stary_lev Стежити
дописів читачів