0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Любити, як Гемінґвей (частина 1)
Парадокс, проте автор збірки оповідань «Чоловіки без жінок» без муз обходитися не міг. Гем був одружений чотири рази, а захоплювався жінками настільки ж часто, як дихав. Проте амурний настрій Ернеста був мінливий – ображав й ненавидів коханок Гем також від усього серця. Після 60-ти характер у Папа́ став геть кепським. Ситуацію нагнітала наростаюча параноя письменника, неможливість працювати (після проходження електрошокової терапії) та ще одна пристрасть – алкоголь. В решті-решт Папа́ з життям й покінчив: раннього ранку у передпокої  свого будинку в Кетчумі (Айдахо), надягнув пошитий дружиною халат та вистрелив у себе з рушниці. Проте залишив по собі дещо вічне: свої твори, які полонили мільйони читацьких умів та листи, що розбили десятки жіночих сердець. Відомий гемінґвеєзнавець – Майкл Катакіс – зібрав у своїй книзі «Ернест Гемінґвей. Артефакти з життя» неймовірну кількість цікавих фактів про письменника, серед яких, ясна річ, значне місце посідають жінки великого Гема.
 
Прощавай, зброє – прощавай, Агнес
 
Агнес фон Куровські була жінкою-мрією кожного хлопця, що перетнув межу пубертату: красива кокетка у білосніжній уніформі сестри милосердя при шпиталі Американського Червоного Хреста у Мілані. Аристократичне походження від польського графського роду додавало 26-річній американці певного шарму. 19-річний Ернест, який реабілітовувався у Мілані після поранення з міномета під час Першої світової війни, миттєво закохався у свою рятівницю.
 
 
Кохання не було безхмарним: юний Гем влаштовував красуні істерики й сцени ревнощів, що випливає з прощального листа Агнес: «Ти досі для мене дитина, Ерні, і назавжди нею залишишся...».  Гемінґвей, що на момент одужання отримав італійського хреста за заслуги та срібну медаль за військову відвагу, на диво мало побивався з приводу розлуки: «...Усі варіанти з жінками — і дикими, і ручними — мене абсолютно не цікавлять. Я вільний чоловік! Це стосується їх усіх, зокрема й Аг. Боже, чуваче, ти ж не думаєш, що я збирався одружитися і споважніти, чи не так?», – писав Ернест до товариша Лоренса Барнетта. А у листі до близького друга Білла Горна резюмував: «Пізнавши Кохання Жінок, я вже не можу бути таким, як колись. Думаю, що те, що вони вбили, так і залишається мертвим…». Внаслідок пережитого досвіду Гемінґвей створив легендарний роман «Прощавай, зброє», а фон Куровські стала прототипом Кетрін Барклі.
 
 
Гедлі, Париж і свято, яке завжди з тобою
 
Гедлі Річардсон стала першою дружиною Гема. Скромна й сором’язлива 30-річна піаністка залишилася зовсім сама після смерті обох батьків. 22-річний Ерні прагнув літературної слави, тож забрав дружину у «культурний центр Європи» – Париж. Там перебивався матеріалами для «Торонто Стар» та інших часописів, постійно публікуючи у журналах свою поезію та оповідання. Родина жила незаможно, проте пізніше письменник назве той період найщасливішими у своєму житті – саме про це книга «Свято, яке завжди з тобою».
 
 
Через два роки, у 1923-му, народився первісток письменника – «Бамбі» Джон. Цю «французьку пастораль» затьмарювали любовні інтрижки Ерні, проте любляча Гедлі прощала чоловікові його слабкості, кожного разу сподіваючись, що нове захоплення швидко мине. «Я ніколи не написав би “За нашого часу”, “Весняні води” або “Сонце”, якби не одружився з тобою і не мав твоєї вірності та самопожертви, постійного заохочення та любові — і справжньої фінансової підтримки», – написав Ернест дружині у прощальному листі. Вони прожили разом 6 років.
 
 
Дафф – сонце, що сходить
 
За серце ексцентричної красуні Дафф Твісден мистецька тусівка Парижа влаштувала справжнє полювання. Ернест не відставав: через Дафф побився п’яним зі своїм другом Гарольдом Лобом та навіть зробив красуню прототипом героїні Брет Ешлі в романі «Фієста. І сонце сходить». Власне, під час поїздки з друзями у Памплону в 1926 році, письменник пізнав дві хворобливі пристрасті – кориду і Дафф. Обидва ці факти не на жарт засмучували тодішню дружину Гема – Гедлі. Дафф же була її повною протилежністю: вела бурхливий спосіб життя, закохувала у себе чоловіків одним лиш сміхом. Красуня частенько відвідувала родину Гемінґвеїв, бавилась з їхнім сином – маленьким «Бамбі» Джоном, а от Ерні проігнорувала на користь його друга Гарольда.
 
Продовження читайте тут
 
Вам може бути цікаво
Безсмертя
«Казки під ялинку» – ідеальна книга для сімейних вечорів
«Феміністки не носять рожевого та інші вигадки». Історія Емми Вотсон
Творити від нуля до безкінечності: рецензія на збірку Марії Титаренко
Книжки під подушку й під ялинку: 10 порад від Старого Лева
Людмила Таран: «Розмова з кожною із моїх героїнь – документ епохи»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Матеріали по темі
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати