0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Літературна подорож: переймаємося культурою далеких країн
Чого ми тільки не бачили в американських та англійських реаліях: купа книжок, фільми та серіали, розважальні шоу, сухі новини, — стільки каналів для поширення своєї культури та історії, не дивно, що в них ми обізнані подеколи навіть краще за власну. Але хіба ж цікаво все життя «просидіти на одному місці»? Чи не кортить вам побачити та дізнатися і про інші куточки світу? Тим більше, коли книжки мають магічну особливість із легкістю перенести вас туди. Саме тому пропонуємо вам добірку книжок авторів з різних країв, у сторінки яких ви вживетесь настільки, ніби й самі — той головний герой, що блукає ввечері своїм містом.
 
 
 
«Бог дрібниць» — перший роман індійської письменниці Арундаті Рой, яка настільки любить свою країну, що вирішила показати її всьому світові так, як бачить її лише той, хто в ній живе. Арундаті знайомить нас із близнюками Есту та Рахель, із їхньою матір’ю Амму та несправедливими устроями життя, що вже давно цілеспрямовано нівечить людські долі. Ви не побачите ідеалізованого світу. Впродовж розповіді вас оточуватиме дощ, бруд та неприємна побутовщина. Та коли опис дійде до наче дрібних, але дійсно важливих для людей моментів життя, ви відчуєте їх настільки яскравими та колоритними — навіть на тлі гнітючої атмосфери, що повною мірою зрозумієте сутність «Бога дрібниць».
 
Другий роман «Міністерство граничного щастя» значно відрізняється від «Бога дрібниць», але все ще написаний унікальною мовою, за яку Арундаті Рой отримала Букерівську премію. Перед написанням другого роману Арундаті майже двадцять років виборювала краще життя для своєї країни, стримуючи корумпованість та несправедливість, що залишило слід і в її романі. «Міністерство» надзвичайно різноманітне, суперечливе та масштабне: і персонажами та їхніми долями, і віросповіданнями та світоглядами, у ньому стикаються минуле та майбутнє, і навіть стилі та прийоми подачі слова постійно змінюються та доповнюють одне одного. Цю історію вам доведеться прожити зсередини, іншого варіанту «Міністерство» просто не залишає.
 
Тираж закінчився
 
Коносуке Мацушіта, «Шлях» (Японія)
 
Східна культура сильно відрізняється від нашої, але чимало відомих світових підприємців навідуються до Японії, щоб ознайомитися із внутрішніми принципами роботи корпорацій, аби покращити ефективність власних компаній. А щоб полегшити нам завдання, всесвітньовідомий гуру менеджменту Коносуке Мацушіта, засновник корпорації «Panasonic», із задоволенням ділиться своєю життєвою мудрістю з усім світом у книжці «Шлях». Ця збірка коротких суспільно-філософських есеїв допоможе зрозуміти східний спосіб світосприйняття, навчить не боятися перешкод і слідувати власному «шляху».
 
 
Жоржі Амаду, «Дона Флор та двоє її чоловіків» (Бразилія)
 
Розмаїта культура Латинської Америки вабить чи не кожного, а завдяки Амаду Жоржі ви зможете відвідати справжній карнавал бразильського життя — із колоритними персонажами, ласими стравами, сімейними історіями і наріканнями та споконвічними традиціями й забобонами. А бразилійка дона Флор стане вам настільки близькою подругою, що її сороміцькі бажання, постійні сумніви, гіркота фізичної зради, біль від втрати коханого та пошуки власного рецепту щастя ви розділите із задоволенням, наче свої.
 
 
Адольфо Бйой Касарес, «Щоденник війни зі свиньми» (Аргентина)
 
 
У центрі напруженої історії Касареса постійно стикаються дві протилежності — молодість і старість, жорстокість та справжня дружба, абсолютне знецінення людського життя й сповнене мужністю бажання не коритися смерті. «Щоденник війни зі свиньми» — болюча антиутопія, де радикальне молоде покоління визначає для себе осіб, що не мають право на життя, своїх «свиней», від яких вони позбавляються нелюдськими способами — і це їхні ж батьки, літні люди за п’ятдесят, яких і старими ще назвати важко. Але найстрашнішим у книжці є те, як легко її події можна накласти на сучасне суспільство, у якому «свинею» може стати будь-хто.
 
Кадзуо Ішіґуро, «Художник хиткого світу» (Японія)
 
Другий роман лауреата Нобелівської премії Кадзуо Ішігуро також зачіпляє тему різних поколінь, але робить це з повагою, легкою незгодою та щирими спробами зрозуміти одне одного. Події роману відбуваються у післявоєнній Японії, де головний герой, митець Оно Масудзі, переймається через шлюбні перемовини для молодшої доньки і сподівається, що його воєнне минуле не стане на заваді. У «Художнику» автор продовжує нанизувати спогади героя на теперішню лінію сюжету і робить це настільки невимушено, так природно, що кожен такий спогад залишає по собі особливий меланхолічний післясмак. Блукаючи лабіринтами власної пам’яті та показуючи відмінність молодого і старшого покоління у своєму ставленні до закінчення війни та яким вони бачать майбутнє країни, художник розуміє суперечливість минулого. І хоча йому боляче дивитися, як його хиткий світ змінюється, головний герой зустрічає майбутнє з надією на краще, із вірою в нащадків.
 
 
Джеффрі Євгенідіс, «Середня стать» (Греція)
 
Книга-сповідь, головний герой якої народився у родині грецького походження як дівчинка Калліопа, а у шістнадцять років перестав себе цуратися та став Каллом. «Я, як Тіресій, спершу був одним, а потім став іншим». Роман Джеффрі Євгенідіса проникливо відвертий та значно ширший за проблему людей-гермафродитів: це сімейна сага, що нагадує, як важливо пам’ятати про своє коріння, це історія ХХ століття та його вплив на людські долі, це соціально-психологічний роман про прийняття себе та про спроби зрозуміти те, що лякає або здається певною мірою неприйнятним.
 
 
Мадлен Тієн, «Не кажіть, що в нас нічого немає» (Китай)
 
Тієн Мадлен, канадська письменниця малайсько-китайського походження, створила родинну сагу, що охоплює три покоління представників китайської інтелігенції. Впродовж роману порушується чимало болючих і резонансних із нашою історією тем: протистояння особистості та тоталітаризму, коли не допускалися прояви індивідуальності; «культурна революція», коли було вбито або вигнано з країни ледве не всю творчу та наукову еліту; подолання травм минулого та боротьба за свободу, коли штучним голодом і жорстокими репресіями винищували мільйони людей. І найстрашніше, що фундаментом для подій у книжці є численні архівні матеріали, про деякі з яких у Китаї й досі заборонено згадувати. Але, як відомо, «минуле ніколи не помирає».
 
 
Вам може бути цікаво
Олександр Шатохін: «Кожну книжечку я намагаюсь зробити хоч трохи по-інакшому»
«Есеїстика виростає з тем, яке приносить тобі життя», – Андрій Бондар презентував книгу «Ласощі для Медора» на Book Forum
Олена Стяжкіна: Україна навіть у колаборантів асоціюється зі свободою
«Кожен примірник цієї книжки буде унікальним», — Вікторія Амеліна про «Е-е-есторії Екскаватора Еки»
Ольга Купріян: Я написала свою книжку, спостерігаючи за дітьми у власному дворі
Юлія Мусаковська: «Всі, хто борються за свободу, чимось жертвують і змінюються»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати