0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Леся Українка: душа у листах

Леся Українка (Лариса Косач) – є однією з найзнаковіших осіб в українській літературі, а її творчий доробок – невід’ємна спадщина нашого народу.  У цей день, 25 лютого, вона народилась. Сьогодні ж пропонуємо добірку цитат із листів письменниці, адресованих рідним та близьким людям.

Сultprostir   

До М. П. Драгоманова

«…Коли б ви знали, як мені обридли усі лікарі і їхні ліки, мені про їх і думать бридко. Щоб не думать про їх та про свою ногу (а се досить трудно), я поперемінно то граю, то пишу, хоч мама з папою говорять, що мені і те і друге шкодить. Але що ж мені робити? Як мені ні читати (читать багато мені теж не совітують), ні писати, ні грати не можна, то зостається тільки скласти руки і плакати, бо більше нічого я робити не придумаю. Іще я боюся, що як положать мене в ліжко або (не дай боже!) назначать операцію, то тоді мені вже справді не можна буде нічого писати, а роботи у мене досить багато, − найбільш перекладів!..»

24 грудня 1889 р.

***

До М. П. Косача

«… Тут у сій стороні я почуваю себе якось вільніше, то знов же ніколи і ніде я не почувала так доткливо, як тяжко носити кайдани, і як дуже ярмо намулило мені шию. Мені не раз видається, що на руках і на шиї у мене видно червоні сліди, що понатирали кайдани та ярмо неволі, і всі бачать тії сліди, і мені сором за себе перед вільним народом… Як приїду знов на Україну, то, певне, мене ще гостріше дійматиме і страчу я останній спокій, який там у мене ще був; та дарма. – Я о тім не журюся! Не про спокій треба нам тепер дбати... Вдома я думала, що русинам одно спасеніє – з’єднання з урядом та поляками; далі я думала, що, власне, тільки народовці та москвофіли можуть уважатися справдешніми партіями, що можуть мати якийсь там вплив на народ і громадські справи; думала, що без попівства та крайнього клерикалізму тепер в Галичині нікуди й поткнутись, − але тепер мені це все інакше стало в очах…»

березень 1891 р., Відень

***

До І. Я. Франка

«Спасибі Вам, щире спасибі за Вашу поміч та уважність до мене! Коли б же я могла Вам колись чимсь віддячити…

Згоджуюсь з вами, щоб не зоставляти порожніх карток, так буде краще. Буде дешевше, та й ніхто не подумає, що мався замір збільшити книжку білим папером… Звіздочки *** можна повикидати там, де вони між куплетами, але там, де ними починається поезія без назви, нехай зостануться. Отак буде половина по-Вашому, половина по-моєму. Щодо виразів «розквітла» не здається мені полонізмом, − у нас так говорять… Бачите, упертості не показую, з чим згоджуюсь, то слухаю, а решта нехай таки буде по-моєму».

14 травня, 1892 р., Колодяжне

***

До О. Ю. Кобилянської

«Тільки, дорога пані, не лякайтесь, не думайте, що я і до товаришів така. Ні, мені здається, я завжди розумію, коли людину болить, надто, якщо та людина мені симпатична. Завдати прикрість Вам я б не хотіла ні словом, ні вчинком. І Ви не бійтеся завдати мені болю, я звикла приймати чужі болі і жалі… Я сама не дуже експансивна, − се, здається, вдача всеї нашої родини, − се не добре, але я нічого не можу проти сього і Ви не беріть мені за зле, коли часом я здамся Вам недостатньо одвертою. Ніколи найближчі друзі не знали мене всеї, та я думаю, що се так і буде завжди…»

29, 30 травня, 1899 р., Берлін

***

До О. Ю. Кобилянської

«Дорога Товаришко! От і знов хтось білий в золотому Єгипті і вітає когось чорненького ще з одним Новим роком! І колись хтось чорненький обізветься, то й білий не буде мовчати, бо вже може писати, а ще недавно був такий бідний, що зовсім був до нічого. Тепер єгипетське сонце вже влило в когось життя і енергії трошки, але чи буде того колись і багато – бог знає. Нехай хтось комусь пише, бо хтось та й ще хтось Die gehören zusammen (вони один одному належать – пер.). Хтось когось любить».

18 січня, 1913 р, Гелуан

 

За матеріалами видання: Леся Українка. Твори в п’яти томах. Том V. Листи 1881-1913. «Державне видавництво художньої літератури», Київ – 1956 р.

 

Вам може бути цікаво
Завдання №1 — стати щасливими. Мотиваційні книжки і челенджі
«Видавництво Старого Лева» запускає гаражний розпродаж в онлайн-форматі!
Троє українців – у почесному списку Honour List 2020
Молочне порося для Фіделя Кастро та інші забаганки диктаторів: про нову книжку Вітольда Шабловського
Даруємо знижку на дві книжки тижня: «Фелікс Австрія» та «Галицькі смаколики»
Актор, поліцейський, інспектор, друг, психіатр – тобто вчитель
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати
Avatar
Скажіть, будь ласка, остання цитата з листа Лесі до Кобилянської датованого 23 грудня, 1913 р. як може бути? Леся Українка померла 1 серпня 1913 року!
25-02-2020 14:47 |
Avatar
Старий Лев
Вітання! Дякуємо вам за уважність. Так, помилка в даті. Уже виправили :)
25-02-2020 14:03 |
Avatar
Дякую!
25-02-2020 15:24 |