Книжкова скульптура: популяризуємо чи нищимо книгу?
Білецька Наталія
20.01.2014
Останнє десятиліття стало «мистецьким бумом», який зачепив навіть літературу. Щороку видавці створюють все оригінальніші видання: цікава верстка сторінок, екзотична обкладинка, чудернацькі ілюстрації і т. д. Але мистецтво захопило не лише оформлення книжок.
Щоразу у всесвітній павутині з’являються нові та нові матеріали про так звану «книжкову скульптуру» або «книжкову інсталяцію». Дивні та захопливі зображення, сюжети, історії, де головним героєм виступає книга. Розфарбування, «хірургія», різноманітне фарширування та комбінування книг стало досить популярним. Але чи така мета книг? Аж ніяк. І чи справді ці скульптури та інсталяції є мистецтвом? Чи може навпаки нівечать книгу? Мабуть, це питання ніколи не отримає відповіді, з якою були б згідні всі.
Якщо подумати, то дійсно такі речі є мистецтвом. Адже не кожен зможе так майстерно вирізати пейзаж чи композицію із книги як Гай Ларам
або Брайан Деттмер;
не усім пощастило зуміти з книжкових сторінок вибудувати тривимірні сюжети, як це робить Сью Блеквелл;
не кожен зможе згорнути сторінки книги так, щоб утворили цілісне зображення як у Жаклін Раш Лі чи Броні Сойєр; і явно не кожному вистачить таланту зробити з ілюстрованої книги об’ємну картину як це вдається Александру Концер-Робінсону. І це не все, на що здатне сучасне «книжкове мистецтво». Такі роботи унікальні, вони заворожують погляд і викликають щире захоплення.
Контраргумент: але це ж книги, вони призначенні для читання, а не для різьби чи жмакання. Вони несуть глибоку думку і досвід народу. В цьому є своя правда. Особисто я спростую цей аргумент. Усі ці митці «книжкової справи» використовують старі видання, які пережили не одне покоління, і часто були викинуті на смітник. Дійсно, нищити книгу задля чогось іншого не варто було б. А для мистецтва варто. Врешті, озирніться. На смітниках час від часу з’являються стосики старих книг, які лежали кілька років запиленими у коморі, і зараз їх викинули, бо немає де ставити консервації. Книжка часто стає підручним засобом для розведення вогнища чи підставкою під кривий стіл. У такому випадку, нехай ці книги, які нікому не пригодилися, які жбурнули на звалище, «перегорнуть свої сторінки» і послужать ще одній культурній цілі.
Як би там не було, але книжкове мистецтво існує і активно розвивається. Провідні музеї та галереї світу час від часу проводять виставки подібних робіт. Тож, мабуть, така творча ціль виправдовує засоби.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно