Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Нікітюк Зоя
Книги-роздуми: сумно, але дуже корисно
Цю добірку я писала після перегляду фрагментів прощання з жертвами сумнозвісного іранського рейсу українських авіаліній… Ця історія зачепила за живе багатьох українців. Ще раз нагадала про швидкоплинність життя, про важливість говорити важливі слова, не відкладаючи їх на завтра, і про те, що ти не один у біді. Ці книги також змушують замислитись про все це й трохи посумувати…
 
Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині обкладинка
Тираж закінчився
 
«Кулемети й вишні. Історії про добрих людей з Волині», Вітольд Шабловський
 
Польський репортер протягом трьох років розшукував у Польщі та в Україні очевидців Волинської трагедії та їхніх нащадків. Те, що вони йому розповіли про події 1943 року, лягло в основу цієї книги. Я читала її, заливаючись слізьми. Відверто кажучи, мені було соромно за те, що відбувалось на Волині, шкода загиблих обох націй і невимовно жаль, що про цю трагічну сторінку нашої історії більше дізналась лише після прочитання цієї книги. Думаю, не тільки я.
 
Вдячна авторові за те, що він писав книгу, зосередившись на тих, хто у цьому волинському пеклі намагався рятувати, ризикуючи не тільки власним життям, а й життям родини. І погоджуюсь з її перекладачем Андрієм Бондарем у тому, що цій книзі «вдалося вийти за межі історичних порахунків і взаємних претензій. Автор узяв на озброєння найчесніший із методів – почав записувати історії про простих людей».
 
Читати її емоційно важко, хоча й написана вона легко. Але читати необхідно, оскільки дає змогу побудувати краще майбутнє у спільному діалозі двох народів. «Саме в цьому просторі українці з поляками можуть одне одному чесно сказати важливі слова: «Пробачаємо і просимо пробачення». Слова, які не зависнуть у повітрі, не забудуться, не зітруться».
 
 
«Правда про справу Гаррі Квеберта», Жоель Діккер
 
Ця книга простояла на моїй книжковій поличці рівно два роки! За цей час я чула про неї неймовірну кількість позитивних відгуків від людей різних літературних смаків. Але мене зупиняло два факти – прізвище нового для мене автора та обсяг книги у сімсот сторінок (зазвичай знайомство з автором не розпочинаю з настільки об’ємних творів). Згодом виявилось, що Діккер насправді один із найвідоміших сучасних швейцарських письменників. А сімсот сторінок читаються за декілька вечорів, бо відірватись від цієї детективної історії неможливо.
 
Тут і про життя у зеніті слави та про періоди, коли нічого не вдається. Про любов, яка не обирає кращий вік та відповідний час. Про дружбу і про мінливість людей – сьогодні тебе називають одним із найкращих письменників сучасності, а завтра вилучають з бібліотек книги твого авторства. Історія не просто захоплююче написана, вона ще й змушує думати, робити висновки й відпрацьовувати письменницьку майстерність. Оскільки двоє головних героїв – письменники. І недаремно завершується висловом: «Життю надають сенсу дві речі: книги і кохання».
 
 
«Вибір без вибору. Або історія про те, у чому я ніколи не сумнівалася», Ірина Тетера
 
«Если стоит выбор опустить руки, значит выбора нет», – такий підпис залишила Ірина Тетера, коли дарувала цю книгу. Після прочитання впевнилась, що недаремно обрала саме цей вислів. Оскільки його головна героїня Мар’яна Калабай знала – вона не має права опустити руки. Під час третьої вагітності жінці поставили діагноз «гостра мієлоїдна лейкемія», лікарі наполягали на перериванні вагітності, але львів’янка відмовилась.
 
У жінки була мрія – написати книгу про те, що вона пережила. Втім, її мрію довелось втілити іншій жінці. Ірина Тетера почула історію на одному з ток-шоу, де часто виступала в ролі експерта, під час запису того ефіру їй було складно стримувати сльози. Коли ведучий запропонував написати книгу про те, через що довелось пройти Мар’яні та її родині, письменниця не змогла відмовитись. Авторці вдалося підібрати потрібні слова й написати від першої особи. «У цій книзі ховається важка історія дуже щасливого життя, історія про любов і про віру, про життя після смерті, про щось скороминуще й багато про що вічне, про те, що дійсно стосується кожного…»
 
Parasol обкладинка
Тираж закінчився
 
«Parasol», команда авторів
 
«Півсвіту плаче, півсвіту скаче» – народна мудрість, яка найкраще описує цю добірку оповідань. Коли тобі здається, що біда настільки страшна, що пережити її неможливо, варто згадати: любов та час – найкращі ліки. І сьогодні плаче твій світ, а завтра…
 
Проєкт «Parasol» присвячений проблемам паліативної допомоги, можливості відкрити над іншим «парасольку» підтримки, співчуття та розуміння. Саме парасолька вважається всесвітнім символом паліативної допомоги, якої в Україні можуть потребувати майже півмільйона людей щороку. У книзі 14 історій, і всі вони на табуйовану тему – невиліковна хвороба, прийняття діагнозу, боротьба за знеболення й смерть. «Паліативна допомога не має лякати, адже ми всі приходимо до цього світу для щастя та радості, але ж точно всі підемо з нього… Біль, знесилення та зневіра – такі почуття переживають українські родини найчастіше у разі хвороби своїх рідних. А так не має бути…», – запевняє акторка Ірма Вітовська. І у цьому особисто я з нею повністю погоджуюся.
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage