Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

Кізима Олеся
Казкові істоти та де їх шукати: єдинороги vs гномики
Хто б міг подумати, що світ єдинорогів і гномиків – цілком ймовірний? Або принаймні значно реальніший, ніж ми гадаємо… До такого висновку можна дійти, натрапивши на книги «Таємне життя єдинорогів» та «Гномики. Факти, міфи, нісенітниці».
 
Що спільного між цими дитячими книжками – пізнавальною та віммельбухом?
 
По-перше, це своєрідна енциклопедичність, як і претензійність на певну науковість у дослідженні обох «видів» казкових істот: автором «Таємного життя єдинорогів» є так звана докторка Теміса Серафіні, «провідний фахівець у галузі єдинорогознавства», а наявність слова «факти» у назві другої книжки говорить сама за себе.
 
По-друге, це багатство та детальність ілюстративного оформлення: завдяки чудовій кольоровій палітрі з-під пензля Софі Робін «Таємне життя єдинорогів» нагадує розкішне вінтажне видання, тоді як Мацєй Шимановіч на сторінках своєї книжки-картинки зумів розмістити понад 465 (!) гномиків.
 
«Таємне життя єдинорогів»
 
Це видання – відмінний приклад того, як можна подати художню книжку у вигляді захопливого нон-фікшину, а саме на зразок першої дитячої енциклопедії про тварин.
З нього маленький читач дізнається, що «із зародженням життя на Землі з’явилися єдинороги» – копитні травоїди родини Unicornuus, котрі, на відміну від свого родича коня, володіють магічними властивостями, а сучасний єдиноріг значно вищий за своїх предків, має дуже м’язисті ноги та характерний ріг». Існує шість видів цих істот, що живуть в абсолютно різних природних середовищах по всьому світу: тайга Північної Америки, вулкани Ісландії, болота Північної Європи, схили гори Еверест, піщані дюни Африки. Ареал проживання крилатих єдинорогів досі залишається невідомим, «оскільки їх ніколи не бачили в одному місці більше одного разу».
 
Згадки про єдинорогів з’являються не лише в міфах та легендах, а й у мистецтві та архітектурі у всіх куточках нашої планети. «575 р. до н.е. на території теперішнього Іраку існувало величне місто Вавилон. Восьмі ворота, що вели до цього міста, щедро оздоблені афганським лазуритом (небесно-голубим каменем) і сусальним золотом. На їхній стіні зображено лева, дракона і єдинорога, котрі безстрашно охороняють жителів Вавилону». Щодо сьогодення, то цих казкових істот справді можна побачити на гербах низки міст, а також на гербі Великобританії. А в Шотландії, наприклад, єдиноріг вважається національним символом.
 
Завдяки «Таємному життю єдинорогів» кожен навчиться вистежувати, розуміти та, що й казати, навіть спілкуватися з цими магічними тваринами! Та пам’ятайте, «якщо у пошуках єдинорогів ви натрапите на шматки пластику чи сміття, можете бути певні, що єдинорогів поблизу немає»…
 
«Гномики. Факти, міфи, нісенітниці»
 
Знову не можете чогось знайти, хоч були певні, що воно лежало саме тут? А чи знаєте, чому з одягу відпадають ґудзики, чому в помешканні постійно утворюється пил і чому так важко підтримувати порядок у шухлядах?
Це все вказує на те, що поруч із вами проживають… гномики! Бо хто ж, як не вони, скуйовджують волосся та склеюють повіки вранці, а також під’їдають продукти у холодильнику? Тож оскільки ці бешкетники внадилися до вас, чом би не пізнати їх ближче?
 
За Мацєєм Шимановічем, існують лісові, казкові, хатні та навіть горщикові гномики, котрі, до речі, «абсолютно нічим не відрізняються одне від одного». Звідки вони беруться? Виявляється, з уяви, книжок про них та квіток (теоретично, про це можна здогадатися), із… магазину (о, якщо добряче замислитись, такий варіант можна припустити, правда?), із сильного дощу з маленької хмарки та… із печива в кишені (нізащо б не подумала! А ви?) . Найголовнішими рисами гномиків є крихітність (кожен – щонайменше крихітний, а більшість – зовсім малесенька, але є один, майже двометровий (!) виняток, і це той, на кого всі чемнюхи – і діти, і дорослі – чекають цілісінький рік) та невидимість. Варто згадати і про цілком видимих нам садових гномиків. «За легендою, садові гномики колись були справжніми гномами, але їх перетворили на нерухомі фігурки з дивним виразом обличчя. Це була кара за їхню лінь, ненажерливість і за те, що вони ставили незручні запитання».
 
Прочитавши, чи то пак порозглядавши «Гномики. Факти, міфи, нісенітниці», ви почерпнете, мабуть, максимум інформації про цих казкових істот, котра цілком може знадобитися під час пригоди-пошуківки у польському місті Вроцлав, на вулицях якого знаходиться біля 400 бронзових фігурок гномиків.
 
Де правда, а де вигадка?
 
Хай би як це банально звучало, кожен читач, незалежно від віку, вирішуватиме сам ;) Додам, що Теміса Серафіні – літературний псевдонім письменниці Анджели Сангми Френсіс, а Мацєй Шимановіч – за освітою актор лялькового театру.
 
 …І тільки завдяки силі нашої уяви єдинороги та гномики здатні стати ближчими, ніж насправді. Погоджуєтесь?
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage