Ірина Старовойт про поетичну збірку Юлії Мусаковської «Бог свободи»
Старовойт Тоня
24.05.2021
«Бог свободи» – нова книжка віршів Юлії Мусаковської, в центрі якої – історії становлення, боротьби і трансформації, коли повсякденне стає силою, а сила перетворюється на вразливість.
Про книгу відгукується літературознавиця, перекладачка і поетка Ірина Старовойт:
***
Гомерові боги дивилися на людей, як безсмертні на смертних. Але не так дивиться на нас Бог свободи із нової книги віршів Юлії Мусаковської. Бог свободи є ясним символом, але він не панує над свободою, він навіть не панує над людьми, які хочуть свободи чи вдають, що хочуть. Цим людям він залишає найстрашніше випробування – свобідну волю і право вибору. «Вибір» від слова «вибороти». Впоратися з цим непросто, не впоратися – негідно. Тож, може, треба це нарешті вимовити вголос: на протилежному полюсі до людської гідності стаєш негідником.
Це книжка вільних віршів вільної людини. Хоча й вільна людина має свої обмежувачі, має свій ліміт. По-перше, людина знає про свою тілесну скінченність, по-друге, про вузькість свого горизонту, свого вгляду у всесвіт життя інших. Уявіть собі пані Боварі у глобалізованому ХІХ столітті перевиробітку інформації, вуаєризму, страхів і насолод. Мабуть, це не Шарлеве, а її власне серце не витримало б розпуки. Тому книжка на ім’я «Бог свободи» геть не проста і не безпечна, щоб про неї розказувати.
Коли коротко і про головне, то це книжка про рятівний парадокс життя під тиском успішного успіху і карантинного карантину: знати про свободу – це не те саме, що знати свободу. Свобода як любов. Вона ексклюзивна і в кожного своя. І вона може поступитися частинкою себе колишньої, щоб дати комусь поруч рости і мати майбутнє. Те, що сталося, не відстанеться і не відстане. Ніхто з нас не є цілком вільний від долі, від мови, від досвіду. І якщо досвід – це те, що з нами стається, то свобода – це вчинок, це те, що ми робимо з тим, що стається. Поки самі не станемо свободою.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно