Ернест Гемінґвей «По кому подзвін»: про війну, громадський обов’язок та кохання
Старовойт Тоня
08.07.2018
Одним із найяскравіших представників «втраченого покоління», яке пройшло крізь війну, жорстокість та смерть безумовно є Ернест Гемінґвей. Разом із ним до угрупування входили також такі відомі митці, як Ремарк, Дж. Джойс, Фіцджеральд тощо. Доля письменників не завжди була на їхньому боці, адже творили вони у міжвоєнний період, тому твори зазвичай просякнуті наскрізною меланхолією та рефлексією.
Ернест Гемінґвей мав активну громадянську позицію ще з ранніх років. Наприклад, під час Першої світової війни хлопець у 19 років потрапив на Італійський фронт, записавшись шофером-добровольцем. Свої перші враження від війни згодом він викладе у книзі «Прощавай зброє». А в 1939, коли Гемінґвей працював журналістом під час громадянської війни в Іспанії, народився задум роману «По кому подзвін» - одного з найяскравіших та чуттєвіших творів автора. Книга одразу ж була екранізована, а згодом внесена до списку «100 книг століття за версією «Le Monde». То чим антивоєнна література так привертає увагу?
Обов’язок понад усе
Події розгортаються в 1937 році під час Громадянської війни в Іспанії. Головний герой, Роберт Джордан, який працював викладачем іспанської мови в Америці, вступає до Інтернаціональної бригади – організації, що боролась із фашистськими силами іспанського диктатора й генерала Франциско Франко. Роберт отримує наказ від радянського генерала разом із з загоном партизанів пробратися до ворожої сторони та знищити міст, щоб затримати наступ супротивника. Серед партизанів Джордан зустрічає Марію – іспанку, яка пережила страту батьків за республіканські погляди, та зґвалтування фалангістами (членами фашистської партії). Саме тоді, закохавшись в дівчину, Роберт починає внутрішню боротьбу між своїм військовим обов’язком та бажанням жити щасливим спокійним життям. І що ж може перемогти: кохання або відданість справі? Адже, підірвати міст - справа вкрай небезпечна та може стати навіть останньою в житті чоловіка.
Історичне тло
Аби не губитися в історичній термінології, варто спочатку дослідити тему, описану Гемінґвеєм. Громадянська війна в Іспанії – протистояння республіканського уряду та правил сил країни. Перші отримували допомогу від СССР. Республіканці почали дуже швидко радикалізуватись, а чисельність комуністичної партії з 20 000 зросла до 300 000. НКВД та Комінтерн почали вербувати в так звані інтернаціональні бригади (антифашистські). Націоналісти отримували допомогу від Третього Рейху та фашистської Італії.
До речі, перемогу здобули націоналісти, тому ще трагічніше читати роман та усвідомлювати, що всі надії республіканців будуть розбиті вже за рік.
До теми: купити книжку «По кому подзвін»
Як правильно читати «По кому подзвін»
«По кому подзвін» – роман достатньо важкий для читання. По-перше, події, вміщені на 600 сторінок, розгортаються впродовж лише трьох днів. Це створює складність через відсутність динаміки. По-друге,варто розуміти історичний контекст та передумови написання автором книги. Особисто для себе я відпрацювала схему за якою читала «По кому подзвін».
Дозованість
Не дивуйтесь, якщо ви не зможете прочитати цю історію на одному диханні. Книжка «По кому подзвін» створена для розміреного, планового ознайомлення. Певною мірою її можна порівняти з підручником з історії, але звісно ж, більш цікавим. Тому для мене денна норма – 60-80 сторінок, бо потім в голові починається хаос.
Занотовування
Героїв не дуже багато, але мені спочатку було важко зрозуміти, хто за що, де та коли. Тому я обрала метод записування. Як виявилось, він справді допоміг мені краще ознайомитись з романом та не забути його за кілька днів.
Знайти однодумця
Читати книги разом завжди цікаво. Коли я читала «По кому подзвін», то конче потребувала людину, яка змогла б мені пояснити любовну лінію Роберта та Марії або переконати в тому, що одна сторона конфлікту відрізняється від іншої, бо ж одні й інші нещадно вбивають людей.
Чому варто читати?
Ернест Гемінґвей – автор не для всіх. Багато хто скаржиться на відсутність витіюватого змісту, сухі речення та штучні любовні лінії. Проте неможливо оскаржити талант письменника в його глибині історій.
«По кому подзвін» – дуже чуттєва історія, яка нагадує нам про життя «тут і зараз», про мирне небо над головою та ілюзорність військового обов’язку. Ця книжка для тих, хто бажає чогось глибшого за жіночі романи або трилер, хто любить сплетіння історичного та художнього в одному флаконі, хто прочитав лише «Старий і море». Раджу вам негайно братися за цю дійсно вартісну працю Ернеста Гемінґвея.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно