0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Добірка для літнього настрою: з якою книжкою засмагати і що дивитися
Якщо вам, як і мені, потрібен знак, щоб взятися за якусь книжку чи  фільм, то ось він! У цій добірці знайдеться щось дуже людяне і до болю в животі смішне, таке, що надихне на мандри, і таке, що закличе разом із героями розслідувати давній злочин, а ще знайдеться щось дуже сонячне й щасливе, як і має бути спекотними літніми днями, які є обіцянкою незабутніх вечорів.
 
Що читати
 
«Ukraїner. Країна зсередини»
 
«Ukraїner» – це медіапроект для прихильників, несподіваних географічних відкриттів та мультикультурності. Так вони говорять про себе. Найперше творці цього проекту, який став реальним 2016 року, прагнули розказати історії невеличких містечок та місцевостей, про які не знаю навіть самі українці, але які ще залишаються в пам’яті їхніх мешканців. 2016 року вони вирушили на Закарпаття, і на 2018 рік проект вже охопив 16 історичних земель України – від Слобожанщини до Поділля, від Волині до Таврії. «У такий спосіб ми прагнемо переосмислити історичні особливості та культурні коди власних земель; етнографічні, географічні, антропологічні цікавинки. Сподіваємося, це допоможе сформулювати цінність власної країни для самих себе й розвивати простір, у якому живемо, а не залишати його». А ще цей проект має на меті усвідомити, ким ми є у світовому масштабі та пояснити це світові.
 
Результатом такої неймовірної роботи стала книжка «Ukraїner. Країна зсередини», яка має всі шанси стати настільною книжкою українця в Україні і за її межами. У книжці зібрані найяскравіші моменти мандрівок Україною і найцікавіші історії її людей. До речі, невдовзі книжка «Ukraїner. Країна зсередини» вийде друком у перекладі англійською мовою, тож це буде чудова нагода познайомити своїх іноземних друзів з Україною.
 
 
«Зникнення Стефані Мейлер» Жоеля Діккера
 
«Грубезний» Жоель Діккер (а менших книжок цей письменник, здається, не пише) саме те, що треба для довгих літніх ночей. У новому романі молодого швейцарського письменника на читача знову чекає розслідування злочину, інтрига до останніх сторінок й несподівані повороти – і так понад 700 сторінок пролітають наче мить. До речі, є і такі, у кого після цієї книжки закінчився затяжний період нечитання.
 
1996 року у містечку Орфеї було вбито Меґан Падалін і сім’ю міського голови. Ці події зринають знову майже за двадцять років, коли 45-річний капітан поліції Джесс Розенберґ, чиє прізвисько Капітан 100% (розкритих справ), урочисто йде у відставку. Відслуживши 23 роки, він нарешті дочекався часу, щоб піти на заслужену пенсію й перегорнути нову сторінку життя. Але все склалося інакше. Чи справді він розкрив усі свої справи. На врочистій події з’являється журналістка Стефані Мейлер і заявляє, що він звинуватив не того у справі в Орфеї. Капітан поліції заінтригований словами журналістки, однак того ж вечора Стефані Мейлер зникає. І Джесс Розенберґ береться одразу за дві справи – і Стефані, і вбивства чотирьох людей 1996 року. І поступово кожен з героїв тієї справи витягає скелети зі своєї шафи. Ця книжка, однозначно, варта того, щоби прямо зараз відкласти всі інші.
 
«Червоні Хащі» Фоззі
 
Червоні Хащі – це будинок для престарілих за помірні гроші поблизу лісу біля Черкас. Тож ця книжка – це зібрані історії мешканців такого будинку, що живуть за своїм особливим ритмом (вже добре, якщо нічого не болить і можна подивитися телевізор) і багато бачили на цьому світі, але лише зараз по-справжньому переосмислюють прожите. Головний герой, колишній шкільний вчитель Богдан Васильович Ковтун, здався після смерті дружини, продав квартиру, покинув звичне життя й оселився в Червоних Хащах. Тож саме його очима читач бачить Рибу, Журбу, Йосипа Старенького та решту мешканців будинку. Така локація сама собою говорить, що тут нелегко і люди сюди потрапили не від добра. Але книжка не тисне на жалість. Її герої знають, що всі «там» будуть. Та попри це починають в цих стінах справді нове життя, геть не схоже на попереднє, але так само сповнене нерозуміння й підтримки, жорстокості й щемкості.
 
«Це Моне» Сари Паппворт
 
Нещодавно полиці Старого Лева поповнила довгоочікувана новинка із серії про художників, присвячена життю, творчості, стражданням і радощам найвідомішого представника французького імпресіонізму – Клоду Моне. Усе життя він активно опирався правилам і теоріям, не прагнув нікого наслідувати й завжди дотримувався сучасного стилю в творчості. Він прожив 86 років і працював не покладаючи рук. З цією книжкою ви дізнаєтеся, з чого починав батько імпресіонізму і кого вважав своїм вчителем, як вплинула на нього військова служба в Алжирі і як закохався в свою натурницю Камілу… А ще, уявіть собі, саме за часів Моне винайшли олійні фарби у металевих тюбиках, завдяки чому малювати en plein air, як любив це робити Клод у селі неподалік Парижа, стало ще легше.
 
«Це Моне» найкраще пасує для легкого читання й дозволяє прожити й пережити особливі миті з життя Клода Моне. Книжка, яку не хочеться випускати з рук, подарує кілька годин приємного читання і обізнаним у мистецтві, і далеким від нього. Ані секунди не сумнівайтеся, чи потрібна вона вам.
 
«Франческа. Володарка офіцерського жетона» Доржа Бату
 
Дорж, Франческа, суперінтендант Сара МакКарті, полковник Вескотт й офіцер Баррел повертаються! Цього разу все ще гарячіше й смішніше, адже коли поруч Франческа – не засумуєш ані на мить. Вже добре знайомі за книжкою «Франческа. Повелителька траєкторій» герої – співробітники Центру керування польотами NASA – продовжують «засмічувати» ефір з Г’юстоном українськими народними піснями, і далі ловлять на «фермі Вескотта» (тобто на своїй базі) звірів, рятують набряклий палець Франчески від шайби, а голову – від стовпа, а ще вирушають на спецоперацію до школи доньки Вескотта, щоб врятувати стосунки між батьком і донькою. Але, окрім сміху, Дорж Бату піднімає чимало гострих тем, як-от дискримінація, інклюзивність, ставлення до нації і національності. Його герої вміють добре сміятися з себе та інших, але ще краще вони вміють вчасно підставляти дружнє плече й горою стояти за друга в складних ситуаціях. Тож ця книжка про космічну роботу й цінності на землі стане тією ідеальною книжкою у відпустку – щоб посміятися й поплакати.
 
Що дивитися
 
 
«Їсти, молитися, кохати»
 
Безпрограшний варіант для жаркого літнього дня, коли хочеться яскравої картинки, гарної музики і ненав’язливого сюжету з приємним післясмаком. За кілька годин ви помандруєте з пригніченою Елізабет Ґілберт (яка опісля напише роман про цю свою мандрівку у пошуках себе) до спокусливої смачної Італії, щоб пізнати справжнє задоволення, шукатимете духовного очищення в Індії, щоб віднайти свою релігію, і нарешті доберетеся до казкового Балі, де, здається, кожен має шанс зустріти кохання свого життя. І незалежно від того, чи бачили ви цю стрічку, чи ні, з кожним разом і на кожному етапі життя вона розкривається по-різному, як і однойменна книжка.
 
Як дивитися: з наміром відвідати Італію, Індію та Індонезію (навіть якщо сидячи на дивані).
 
 
«Під сонцем Тоскани»
 
Ще одна спекотна стрічка про те, як це покинути все і в один момент змінити рух свого життя на 360 градусів, щоб нарешті знайти своє щастя. Як і Елізабет Ґілберт, письменниця Френсіс тяжко переживає розлучення з чоловіком. Вона вимушена продати будинок і перебратися до непримітної квартирки для таких же самітників, як і вона. Але доля усміхається Френсіс і дарує квиток до сонячної Тоскани, де вона купує занедбану віллу, заводить нові знайомства і нарешті знаходить спокій і любов. Це в чомусь трагічна, а в чомусь дотепна стрічка про те, що ніколи не знаєш, що стоїть за найважчими днями і до якого подарунка нас готує життя.
 
Як дивитися: з вином і улюбленими сирами та фруктами.
 
 
«Дівчина з перловою сережкою»
 
Хто ця дівчина, яка так інтригуюче й трепетно дивиться з найвідомішого полотна голландського художника XVII ст. Яна Вермеєра? Наскільки невинний її погляд і кому адресовані ці млосні напіввідкриті губи?.. Мистецтвознавці і далі гадатимуть, чи була натурниця з картини «Дівчина з перловою сережкою» кимось більшим для одруженого художника. Ім’я її та замовника картини залишилися невідомі історії. Однак письменниця Трейсі Шевальє пропонує своє бачення тих подій в контексті життя й творчості Вермеєра. Так одна картина стала приводом для цілого роману, а згодом – фільму. Юна Ґріт наймається служницею в родину художника, де панує не найкраща атмосфера. Завдяки своєму особливому сприйняттю світу вона все сильніше зближується з господарем. Однак у містечку вже починають ходити чутки… Жодного доторку чи слова, які могли би бути не так потрактовані – але кожен глядач вловить ту «хімію» між юною дівчиною і бувалим художником.
 
Як дивитися: смакуючи всі деталі й гру світла.
 
Вам може бути цікаво
13 романів – володарів Букерівської премії
«Танець недоумка» Ілларіона Павлюка: коли найбільші страхи оживають
Цікаво про серйозне: 5 пізнавальних книжок для сімейного читання
«Іван і Феба»: уривок із роману Оксани Луцишиної
Атмосферні історії Ольги Герасим`юк про людей, птахів і сонце
Казки під ялинку
stary_lev Стежити
дописів читачів
Матеріали по темі
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати