0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
«Дівчинка, яка рятувала книжки». Уривок із книжки
Що трапляється з книжками, які у бібліотеках перестають позичати? Над цим замислилася головна героїня історії Клауса Гаґерупа «Дівчинка, яка рятувала книжки» – Анна. Виявляється, їх просто знищують! Тож дівчинка, яка страшенно любить читати, вирішує знайти спосіб, як цьому зарадити. Який саме та чи вдасться це Анні – дізнавайтеся у книжці ;) А поки читайте уривок з історії:
 
***
 
Ця історія почалася в бібліотеці.
 
Анна часто ходила туди після уроків.
 
Пані Монсен, яка там працювала, теж любила книжки.
 
Їй було майже п’ятдесят.
 
Та, попри це, Анна й пані Монсен були добрими подругами.
 
Обидві дуже короткозорі.
 
Коли Анна знімала окуляри, їй доводилося так низько схилятися над книжкою, що ніс залазив 
поміж сторінок.
 
Коли бібліотека порожніла, вони з бібліотекаркою наввипередки гортали носом сторінки.
 
На початках вигравала пані Монсен.
 
Але невдовзі Анна стала спритнішою за неї.
 
— Це тому, що твій ніс гостріший, ніж мій, — сказала пані Монсен.
 
Пані Монсен вдала, наче образилася, але насправді вона не ображалася.
 
Вона майже завжди була дуже доброю.
 
 
Та одного разу, коли Анна прийшла в бібліотеку, пані Монсен мала засмучений вигляд.
 
— Чому ви сумна? — запитала Анна.
 
— Через книжки, — відповіла пані Монсен. — Через книжки, які ніхто не позичає.
 
— А є такі книжки, які ніхто не позичає? — здивувалася Анна.
 
— Є, ще й багато.
 
— А чому їх ніхто не позичає?
 
 
— Бо чимало людей проходять повз них, не здогадуючись про їхнє існування, — тихо відповіла пані Монсен.
 
Тієї миті за спиною Анни хтось чхнув.
 
Вона озирнулася. На ослінчику біля однієї з книжкових полиць стояв маленький худорлявий чоловічок зі стосиком книжок у кошику.
 
— Вибачте, що завадив, — прошепотів він.
 
Чоловічок зліз з ослінчика і пошкутильгав геть з кімнати.
 
 
— Хто це? — запитала Анна.
 
— Мільтон Берґ, — відповіла пані Монсен. — Він працює внизу, у фондах.
 
— Він такий смутний, — промовила Анна. — Мабуть, через те, що стає старий.
 
— Та ні, йому боляче знищувати книжки, котрі ніхто не читає.
 
— Він знищує книжки? — обурилася Анна.
 
— Йому зовсім не хочеться, але він мусить. Директор бібліотеки каже, що зайві книжки займають надто багато місця, — пояснила пані Монсен. — А Мільтон Берґ любить книжки так само, як ми з тобою. Якщо їх не знищуватиме, його звільнять з роботи.
 
— Таж він може знайти собі іншу роботу, — сказала Анна.
 
— Не його вина в тому, що книжки знищують, — сказала пані Монсен. — І йому вже недовго залишилося працювати в бібліотеці. Якщо Мільтона Берґа звільнять зараз, то на його місце візьмуть когось іншого, кому теж звелять нищити книжки.
 
Пані Монсен раптом зблідла.
 
— Можливо, навіть мене, — прошепотіла вона. — Сподіваюся, він не піде з бібліотеки.
 
 
Анна замислилася.
 
Якщо книжки, які ніхто не читає, знищать, то зникнуть і люди в них.
 
Як листя восени.
 
Воно зів’яне.
 
А потім розсиплеться на пил.
 
І його розвіє вітром. Назавжди.
 
Страшно про таке й думати.
 
Анна ледь не розплакалася від злості.
 
— Ми повинні врятувати книжки, — сказала вона…
 
Вам може бути цікаво
«Дівчина Онлайн» Зої Заґґ: уривок із книжки
Ми всіх тут знаємо: п’ять поетичних книжок «непоетичного» 2019-го
МВА за 10 днів
Сільбігер Стівен
Виходить кулінарний записник за мотивами роману «Фелікс Австрія» та фільму «Віддана»
Що читати, щоб стати знаменитим та знайти роботу мрії
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати