0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
«Читландія»: Як ми з Тарасиком «Про кита» читали
Коли Тарасикові вже виповнилось два місяці, я зауважила, що він почав активно реагувати на віршики, які я йому декламую, та пісеньки. Він зосереджував погляд на моєму обличчі, і якщо якісь сполучення звуків йому дуже подобались, то усміхався. А десь ближче до трьох місяців почав і собі щось лепетати у відповідь.
 
Мушу сказати, що в мій дитинозабавляльний «репертуар» входить декілька віршів, які мені ще мама розповідала, а здебільшого – твори з абабагаламагівських «Улюблених віршів» та абетки, які я читала Вітусі, коли вона була маленька. Тож саме абетка, у якій коротенькі (здебільшого на строфу вірші) і виразні та яскраві малюнки Костя Лавра, стала першою книжкою, яку я гортала й читала маленькому Тарасикові. І він довго затримував погляд на малюнках, проте літери, гадаю, наразі його не надто зацікавили. Хоча…
 
 
Немовлята, дарма що самі не розмовляють, дуже полюбляють, аби до них балакали. А що вже казати не просто про розмову, а про вірші, в яких слова складаються в чудесний спосіб – римуються, і мають особливу ритмомелодику!
 
 
Тож ми вирішили «Абеткою» не обмежуватися і взялися з Тарасом до поетичної новинки для дітей від Старого Лева – книжки Оксани Лущевської «Про кита». У ній – чудові ілюстрації Віолетти Борігард, до речі, також розраховані на малих дітей – у них немає надмірної деталізації, часто вся увага зосереджена на «героєві» вірша: наприклад, повітряному змієві, китові, пеліканові чи восьминогу. А мені – зізнаюсь «по секрету» – дуже сподобались хвацькі вуса черепахи-тата.
 
 
Самі дитячі вірші Оксани Лущевської приваблюють грою звуків, їхніх сполучень, звуконаслідуванням. Наприклад, Тарасикові, хоч він ще й дуже крихітний читач, а радше слухач віршів, дуже сподобалося повторення звуків: чап – чап у вірші про чайок. Щоразу, коли я читала а потім і декламувала з пам’яті йому цього вірша, він уважно слухав і дуже тішився, даруючи свої найчарівніші беззубі усмішки.
 
 
Думаю, коли синочок підросте, то оцінить також і вірш – своєрідну гру-гукалку про черепашенят, які розгубились хто куди, і про краба – особливо, коли доведеться вчитися вимовляти букву «р».
 
Цап-царап
 
Лізе краб.
 
Клешні вперед,
 
Дере-дере.
 
Я його не бою-ю-ю-сь!
 
Тпрусь! Тпрусь!
 
Що цікаво – майже кожен віршик з книжки при читанні вголос так і проситься, щоб його наспівувати, а особливо вірш «Про кита», який і дав назву збірці, та про камбалу. Як на мене, причина такої наспівуваності – в асонансах, тобто нанизуванні повторюваних голосних звуків. Так, у вірші про камбалу, це повторювання «а»:
 
Камбала
 
на карнавалі була,
 
лаа
 
Натанцювалась – аж
 
ледь приплила,
 
ла- ла…
 
А у вірші про кита – алітерація, себто нанизування приголосних: т, х, в, р, с:
 
Я знайду кита,
 
Тра-та-та,
 
Вхоплюсь за хвоста,
 
Тра-та-та,
 
Верхи на киті,
 
Тра-та-і,
 
Попливу у води густі…
 
Словом, вірші у цій книжці дуже добре придадуться, аби в дитини вироблялось відчуття мови, ритму. А також малята, для яких головна діяльність – забава, зрозуміють, що віршики – це мовна гра, і то дуже прецікава й весела. Тож, думаю, ми з Тарасиком ще не раз повертатимемось до віршів із цієї книжки – і для того, щоб пізнати мешканців моря та океану, і щоб побавитись у рими, і, звісно, щоби осідлати кита, тра-та-та)))
 
 
 
 
Вам може бути цікаво
Даруємо знижку на дві книжки тижня: «Професор Астрокіт і неосяжний космос» та «Професор Астрокіт і світ атомів»
«Хроніки Південного» — серед найкращих підліткових книжок 2019 року
Добрі історії: книжки-картинки для затишних читань
«Голосно, тихо, пошепки» – серед топ-50 ілюстрованих книг Японії
Диваки, зануди, генії: найцікавіші факти з життя світових класиків. Частина 1
Важливість підліткової літератури для підлітків
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати