0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
Чому варто ознайомитися з творчістю Арундаті Рой
Нещодавно на полицях Старого Лева з'явився український переклад роману «Міністерство граничного щастя». Це друга книга всесвітньо відомої індійської письменниці, лауреатки Букерівської премії 1997 року та громадської активістки Арундаті Рой. А вже за два тижні авторка стане почесною гостею 26 Book Forum у Львові. Розповідаємо, чому літературна творчість цієї непересічної особистості заслуговує на увагу кожного книголюба. 
У світі «Бога дрібниць»
 
Перші роки життя Арундаті Рой нагадують парафраз біографії Рахель – головної героїні її дебютного роману «Бог дрібниць». В одному з інтерв'ю Рой зазначила, що її дитинство було незахищеним. Майбутня письменниця народилася в сім'ї сирійської християнки та індуїста. Батько Рой був власником чайної плантації. Він страждав на алкоголізм, тому шлюб протримався недовго. Після розлучення матір разом із Арундаті та її старшим братом повернулася до батьківського дому в південноіндійському штаті Керала. Згодом саме цей світ із його жорстокими кастовими законами стане основою для драматичної, зворушливої та колоритної історії, яка подарує авторці міжнародне визнання та статус однієї з найвпливовіших письменниць світу.
 
У 16-річному віці Рой розпочала самостійне життя. Вона вступила до архітектурного коледжу в Делі. Арундаті так згадувала про ті роки: «Викладачі думали, що навчають мене споруджувати будівлі, натомість я вважала, що вчуся писати». Після закінчення навчання вона була співробітницею Національного інституту у справах міста, зіграла кілька другорядних ролей в кіно, а також працювала над створенням сценаріїв.
 
На момент виходу дебютного роману письменниці виповнилося 35 років. «Бог дрібниць» став справжньою літературною сенсацією, перекладений 42 мовами світу та отримав статус сучасної класики. Загальний тираж книги склав понад вісім мільйонів примірників. Відразу вісім британських видавництв змагалися за право опублікувати цей роман. На думку відомого письменника Джона Апдайка, «Бог дрібниць» є шедевром, а Рой вдалося вигадати власну мову. Читачі порталу Goodreads визнали книгу «найкращим романом 1990-х» та «найкращим букерівським романом з часів «Опівнічних дітей» Салмана Рушді».
 
 
Від володарки Букера до громадської активістки
 
Через рік після приголомшливого успіху «Бога дрібниць» Арундаті Рой кардинально змінила напрям діяльності. Вона почала викривати корумпованість індійського уряду. Пояснюючи своє рішення, Рой зазначила в інтерв'ю Vogue у липні 2017 року: «Я була улюбленицею індійського середнього класу. Я була на обкладинках всіх журналів, на перших шпальтах всіх індійських газет. І тут раптом уряд розпочав ядерні випробування. Зберігати спокій далі було неможливо. Я більше не могла залишатися казковою принцесою – і почала протестувати».
 
Політичні переконання авторки призвели до того, що на батьківщині їй неодноразово погрожували ув'язненням. Причинами цього стали різка критика політики Махатми Ганді, висловлювання щодо майбутнього штату Кашмір (за переконанням Рой, ця територія не повинна залишатись у складі Індії). Також на знак протесту проти зближення Індії зі США Рой категорично відмовилася прийняти найвищу літературну нагороду своєї країни.
 
2014 року Арундаті Рой потрапила до списку ста найвпливовіших людей планети за версією видання Time. Ще через рік стало відомо, що авторка вирішила повернутися до роботи над книгою, перерваної через участь у протестах наксалітів 2011 року.
 
Щастя як акт радикалізму в новому романі Рой
 
«Міністерство граничного щастя» стало підсумком осмислення багаторічних подорожей Арундаті Рой Кашміром, розділеному між Індією та Пакистаном. Внаслідок затяжного територіального конфлікту між цими державами штат перетворився на найбільш мілітаризовану зону світу.
 
Новий роман суттєво відрізняється від «Бога дрібниць». Унікальна поетичність мови, знайома читачам за дебютною книгою авторки, поєднується тут із сухими газетними заголовками, «мовою пресрелізів», трагічна краса змінюється сарказмом та усвідомленням абсурдності буття. Проте жахлива реальність, яку зображає Арундаті Рой, значно красномовніша, ніж усі художні засоби разом взяті.
 
Одна з героїнь «Міністерства граничного щастя», зазначила:
 
«Я хотів би написати одну з рафінованих історій, у яких начебто нічого особливого й не відбувається, але є про що писати, і то чимало. Але у Кашмірі це просто неможливо. Те, що тут діється, рафінованим аж ніяк не назвеш. Як на добру літературу, тут забагато крові. Питання перше: Чому все це не можна назвати рафінованим? Питання друге: Скільки крові може витримати добра література?»
 
Мабуть, це твердження можна вважати новим гаслом письменниці. Для Арундаті Рой література – це поле запеклої боротьби за справедливість. Авторка впевнено висловлює свою громадянську позицію за допомогою художніх образів. Вона вірить у силу слова та можливість позитивних змін. Можливо, саме тому персонажі «Міністерства граничного щастя», перебуваючи навіть в найбільш гнітючих обставинах, знаходять у собі сили радіти, кохати та насолоджуватися життям.
 
Вам може бути цікаво
Комплект з двох книжок "Книга мого роду"
Найновіші книжки про їжу 2018-2019 років
Даруємо знижку на книжку тижня: «Велика магія» Елізабет Ґілберт!
Недільні читання. Уривок із книги Арундаті Рой «Міністерство граничного щастя»
6 книг Старого Лева – серед фіналістів Премії Міста літератури ЮНЕСКО
Оксана Лущевська – про ековідповідальність та захист тварин
stary_lev Стежити
дописів читачів