Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.
wishlist
Stary Lev Logo
На жаль, нічого не вдалось знайти за вашим запитом.

«Чат для дівчат»: акронім ідеї
Письменниці Оксана Лущевська та Валентина Вздульська розкрили ідею збірки оповідань «Чат для дівчат», що вийшла у «Видавництві Старого Лева» та зібрала під обкладинкою твори дванадцятьох сучасних авторок. 
 
Чесність. Писати чесно про дорослішання – завжди виклик. По-перше, це виклик собі, адже є різні емоційні пласти, і часом якісь спогади не хочеться ворушити. Інколи навіть стає боляче, але важливо не уникати цих пластів, адже саме вони й слугують за комунікативний компонент між автором і читачем, між текстом і читачем, між читачем і читачем, між читачем і соціумом. Як каже шведський письменник Ульф Старк, кожен текст є дещо біографічний. Чесність – основний елемент текстів, зокрема для дітей і юнацтва. По-друге, це виклик для читача. Бо читач активно проживає тексти, якщо вони цікаві. Проходить закладені емоційні пласти і переживає їх.  
 
Академічні студії. Академічні програми дуже вплинули на задум і структуризацію книжки  «Чат для дівчат».  Ми не прихильники розподілу текстів на суто «дівчачі» чи «хлопчачі», але ми розуміємо, які психологічні моменти мають бути проговорені, коли йдеться про особливості дорослішання. Теоретики називають таку літературу культурно-свідомою. «Чат для дівчат» не є гендерно-вузьким чи феміністичним. Скоріше це книжка, яка показує різні образи «дівчачості», а отже, вона зацікавить широке коло читачів. Та, звісно, насамперед  «Чат для дівчат» презентує певні культурні особливості і переживання вікового зрізу 11-14+. 
 
Тенденції. Тенденції в літературі для дітей і підлітків часто закладаються масовим читачем і так формують ринок. Сьогодні в підлітковій літературі ключові ролі належать США, Англії, Австралії, Скандинавським країнам. Нам в Україні важливо мати різні жанри і форми подачі в дитліті. Хочеться, щоб сучасні автори активніше пропрацьовували нові формати: графіку, комікси, гібридні тексти (графіка + прозовий текст). Також хочеться різноманітності жанрів. Хорошого магічного реалізму. Якісного фентезі. Реалістичної прози у формі верлібрів. 
 
Дівчата. Завжди слід починати з термінології, чи не так? Тож що таке дівчина? Це, на перший погляд, само собою зрозуміло. Але не забуваймо, що будь-який термін є культурно обумовленим, тобто має відмінне наповнення залежно від історичного контексту. Які смисли ми вкладаємо у слово дівчина в українській культурі? Як вони змінювалися історично? І що ми вкладаємо у це слово сьогодні? Добра реалістична література може бути емпіричним дослідженням дівчачої культури. Ми дуже хотіли, щоб «Чат для дівчат» теж фіксував і показував ці речі.
 
Література. Література – це відповідальність. Звісно, що література – термін складний. Для цієї книжки ми визначили літературу, перш за все, як відповідальність. Для авторів збірника важливо було не просто написати тексти про досвід дорослішання, а зробити так, аби вони зрушили певні ідеологічні компоненти, як то «сингл сторі» (однобічні історії). В укрдитліті це історія про щасливе дитинство або ж історія про складне дитинство, середнього не дано. Це, звісно, досі «багаж» радянського «міфу». Але ми хотіли побачити і зобразити різні досвіди, які б розбивали чи деконструювали закладену раніше полярність, і форма збірника та жанр оповідання дозволили нам дати якомога більше різноманітності.
 
Якщо.  Якщо б ми формували ще один збірник, то хотілося б бачити графічні оповідання. Майже комікси, але з добре продуманими сюжетами. Наприклад, книжка «Мала біла качка: дитинство в Китаї» (Little White Duck: A Childhood in China) авторки На Ліу (Na Liu) та ілюстратора Андреаса Вери Мартінеса (Andres Vera Martinez) – це чудовий приклад подачі оповідань для тинейджерів. Мріємо, щоб такі книжки доходили до наших читачів. 
 
Дорослішання. Нам, дорослим, а надто батькам і педагогам, як і дитячим письменникам, важливо не забувати цього досвіду, повертатися до дитини в собі, підлітка в собі. Це найкращий рецепт від зашкарублості, вузькоглядності й занудства. І це – початок діалогу, шлях до розуміння і прийняття. 
 
Ідея. Ідея книжки «Чат для дівчат» формувалася, росла і дозрівала досить довго. Разом із академічним і художнім читанням, і разом із зустрічами із читачами, на котрих часто запитували, що ще можна прочитати з добірки сучасних українських авторів. Хотілося показати певний зріз творчості тих авторів, які, на нашу думку, чітко розуміються на дитячій літературі й на читацькій аудиторії. Автори збірки – різні. Але хотілося поставити акцент на «голосі», відобразити дівчачі голоси і досвіди. Як писав Марк Твен, ми можемо погодитися, що в цій книжці  «майже все правда, тільки де-не-де вигадки». Усі автори передали досвіди, що їм близькі. І хочеться вірити, що ця книжка справді послугує комунікативним елементом для внутрішніх і зовнішніх діалогів наших читачів. 
 
Взаємини. Це одна з головних тем «Чату для дівчат». Взаємини з рідними, друзями, вчителями, хлопцями. Взаємини для підлітка – річ, за браком досвіду, приголомшливої природи. Читати про правдиво й глибоко описані взаємини – це якоюсь мірою торкатися чужого досвіду, допомагати собі «нарощувати шкіру», допомагати знімати психологічну напругу, породжену непевністю щодо себе.
 
Читання. Ми досі не вийшли з кризи читання. І ми досі в переважній більшості живемо радянськими і позитивістськими стереотипами про дитяче і підліткове читання. Читання = навчання, читання = повчання абощо. Але обов’язок гуманітаріїв – зробити все, аби серед юних поколінь якомога швидше і ширше засвоївся й інший образ читання. Читання як нонконформізм, читання як вихід, читання як виклик, читання як насолода, читання як зустріч з Іншим, читання як діалог, читання як терапія, читання як звичка. Читання як когнітивний, естетичний, психологічний, етичний і навіть деміургічний акт. Це неможливо, якщо діти не мають доступу до різноманітних, сучасних, цікавих книжок. А кожна книжка, яка промовляє до того чи того покоління, це цеглина у фундамент нашого майбутнього. 
 
Автентичний. Автентичність – найскладніший концепт у літературі для дітей і підлітків. Барбара Леман (Barbara Lehman), американська дослідниця дитліту, зазначає, що нелегко одягнути чиєсь взуття, маючи на увазі, що авторові складно передати досвіт будь-якої людини, і часто в авторів виходить штучно, особливо, якщо мова про расу, клас, гендер. Автентичність тісно переплітається з ідеологіями: хто має писати для дітей і підлітків, про що писати, як писати і таке інше. Тому автентичність і досвід – це те, що цінується в літературі й що допомагає напрацювати індивідуальний голос. Утім критичним читачам завжди важливо запитувати: наскільки автентично, правдиво передано досвіди персонажів, і наскільки вони відповідають сучасності, якщо йдеться про сучасну реалістичну прозу. 
 
Творчість. Усі автори цієї книжки будуть щасливі, якщо її читання породить ваші творчі відгуки. Надішліть нам своє фото з книжкою, малюнок або лист, поділіться враженнями. Писати можна на адресу: kazkarka@mail.ua 
 
 

Коментарі

Щоб залишити коментар, необхідно

imageimage