0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
БуквоМама: Яким складним може виявитися спілкування
Марічка Удуд
 
Берн Ерік. Ігри, в які грають люди. Світовий бестселер із психології стосунків. - Х.: Книжковий Клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2016. - 257 с.
 
ХТО –
 
Автора немає в живих вже понад 46 років, а ми досі читаємо його психологічний бестселер. Американський психолог, народжений в Канаді та відомий як розробник транзакційного аналізу* Ерік Берн є автором понад 10 видань. Сім’я Еріка іммігрувала у Канаду з Польщі та Росії. З дитинства він був дуже близьким з батьком, часто бував у нього на роботі і навіть супроводжував під час лікарських обходів. Після смерті батька заохочувати сина до вивчення медицини продовжувала мама. 
 
Головний парадокс книги «Ігри, в які грають люди» полягає у тому, що автор сам заплатив видавцеві гроші за друк твору, який згодом став світовим бестселером. 
 
* транзакційний аналіз – це аналіз спілкування, у якому одиниця комунікації двох людей називається «трансакцією».  
 
ПРО ЩО –
 
Розвиваючи ідеї психоаналізу, загальної теорії і методів лікування нервових і психічних захворювань, Берн зосередив свою увагу на транзакціях, що лежать в основі міжособистісних відносин. Деякі види транзакцій, які мають у собі приховану мету, він назвав «іграми», а також запропонував розрізняти три еґо-стани: Дорослий, Батько і Дитина. Такою є стисла теорія, викладена у книжці.
 
Поза тим книжка структурно розподіляє ігри за типами – життєві, подружні, командні, сексуальні, ігри нижчого рівня, ігри під час терапії, хороші ігри. Ігри – це радше прості, буденні, приземлені ситуації нашого життя. Автор розгортає сюжети на прикладі трьох персонажів - подружжя Вайтів та містера Блека. Окрім теоретичної частини, автор подає приклади і аналіз поведінкових схем та демонстраційні малюнки.

Велику увагу автор приділяє аспекту словесного поглажування - тривалої привітної бесіди, після якої зав’язуються більш довірливі, а іноді навіть і дружні, міцні стосунки. Також Ерік Берн прописує сценарій людей, які обирають в житті читання і писання книжок: «Улюблена діяльність людей, приречених на одиночне ув’язнення,  - це читати або писати книги; а улюблена їхня розвага - Втеча. Деякі з них, наприклад Казанова чи барон Тренк, стали відомими. Їхня улюблена гра - це «Як ти звідси виліз» («Хочу вибратись»), але в неї можна також грати в лікарнях»
 
За час читання, яке зайняло якихось два дні, я собі поставила багато поміток. Думка, яка досі не полишає мене, - як довго після глибокого тривалого аналізу ігрових сценаріїв можна залишатися поза будь-якою грою? Наскільки можна викорінити ігри з нашого життя, вкорінивши трансакційний аналіз? Чи можна знешкодити джерело виникнення таких ігор? 
 
Якщо говорити про обкладинку українськомовного примірника, над яким попрацювала Юлія Сорудейкіна, то вона більше акцентує увагу на назві книги та імені автора. Сенс гри лаконічніше був показаний на обкладинці першого видання 1964 року. 
 
ЯК –
 
Читала я цю книгу з цілком популістських намірів і частково егоїстичних міркувань. Тому цілком зважено напишу, що при будь-якому аналізі дій, думок, висловлювань, ці психологічні теорії діють «на ура». Встигла перевірити це під час кількаденного експерименту над собою та тими, хто попав під приціл. 
 
Але от що робити з тим, що книжка (і навіть оновлений її вступ) не дає аналізу багатства сучасних (!) ігор, до прикладу – віртуальних геймерів чи спілкування в час новітніх комунікацій?
 
КОМУ –
 
Автор самостійно відповідає на наше буквомамське запитання: «Це важлива книга – і для науковців, і для звичайних людей, які потребують простих відповідей на питання, що ж дійсно з ними відбувається». (ст 248) 
 
Отож, спеціалістам-психологам, які врешті отримали україномовне видання (бо от російськомовного Берна є достатньо). Важливо почути їхню експертну думку щодо якості перекладу психологічних понять. Чи не пішла у розріз з науковою термінологією перекладачка Карина Меньшикова, чи не замінила чого, скориставшись раніше перекладеним російськомовним виданням? До оригінального тексту я дістануся за кілька днів і додатково ще висловлюся з цього приводу.
 
Кожному, хто працює у сфері Людина-Людина – власникам бізнесу, соціальними працівникам, вчителям і навіть вашим сусідським бабусям аби вони дізналися, в які ігри грають на лавах біля під’їзду. 
 
 
ЦИТАТИ –
 
«Розваги формують основу для вибору знайомих і можуть призвести до дружби. Жінки, які заходять одна до одної на ранкову каву, щоб пограти у «Провинного чоловіка», швидше за все, прохолодно зустрінуть нову сусідку, яка хоче грати у «Все добре». Якщо вони говорять, які погані їхні чоловіки, вони  збентежаться, почувши від нової знайомої, що її чоловік просто чудовий, навіть ідеальний, і вони не будуть спілкуватися з нею дуже довго. Таким чином, якщо хтось на вечірці хоче перейти з одного кута до іншого, він повинен або приєднатися до розваги в його новому місцезнаходженні, або успішно перевести всю процедуру нове русло. Хороша господиня, звичайно, негайно бере ситуацію в свої руки й затверджує програму: «Ми просто грали в проективний тип “Батьківських зборів”. Що ви думаєте?» Чи: «Гей, ви, дівчатка, грали у “Шафу” досить довго. Містер І  -письменник / політик / хірург, і я впевнена: він із задоволенням зіграє у “Подивись, немає рук”. Чи не правда, містереІ?». (ст. 68)
 
АНОНС – 
 
Місяць бізнес літератури набирає обертів. Ми вже дісталися до екватора. Тому наступного тижня – як ритмічно і незмінно ми це робимо – Христина перейме естафету з рецензією на книжку Роджера Фішера, Вільяма Юрі, Брюса Петтона  «Шлях до ТАК: як вести переговори, не здаючи позицій», що вийшла в українському перекладі у видавництві «Основи».
 
Вам може бути цікаво
Комплект з двох книжок "Книга мого роду"
Найновіші книжки про їжу 2018-2019 років
Даруємо знижку на книжку тижня: «Велика магія» Елізабет Ґілберт!
Недільні читання. Уривок із книги Арундаті Рой «Міністерство граничного щастя»
6 книг Старого Лева – серед фіналістів Премії Міста літератури ЮНЕСКО
Оксана Лущевська – про ековідповідальність та захист тварин
stary_lev Стежити
дописів читачів