БуквоМама. Коли читання перетворюється на справжню естафету
Читацький марафон БуквоМама
30.05.2016
Ще півроку тому я читала щонайбільше одну-дві книжки на кілька місяців, а то й зовсім випадала з читацького кола. Електронну книжку діставала тоді, коли приходило розуміння, що варто дізнатися більше про вікові особливості розвитку сина, або хотіла почитати щось на тему моєї університетської кваліфікації. Несвідомо, неспішно і бездумно. Але сьогодні все не так…
Читацький марафон БуквоМама не єдиний за своєю ідеєю популяризації читання. Він лише додатково декларує, що матусі у декретній відпустці теж (можуть) знаходити час на читання й особистий розвиток. Від старту проекту минуло вже більше 6 місяців - півроку, понад 25 тижнів.
Упродовж 213 днів нам з Христиною на повну експериментувалося. До прикладу, у лютому ми зізналися собі, що читання в рамках теми - то таки складний процес підбору книжок; у березні організували «гостьову» середу, зокрема БуквоМама на тиждень стала БуквоТатом разом з Юрієм Остапчуком; у квітні відзняли два відео-відгуки; у травні отримали згадку в медіа. Ми зрозуміли, які книжки були найцікавішими для наших читачів, а які залишилися поза їхньою увагою. Безперечно, ми стали швидше реагувати на книжкові новинки, якісніше розуміти, чи буде обрана книжка цікавою у процесі читання й розгляду, вміло аналізувати динаміку сюжету, майстерність слова та розписаність героїв твору, а також краще фільтрувати свої «хотілки».
Дехто з вас скаже, що у перші три роки життя дитини батьки мають купу вільного часу для будь-чого, тим паче – для читання, а хтось навпаки запитає, як нам вдається знаходити час для щоденного читання поміж побутовими справами та короткими заняттями зі своїми дітьми. Чесно зізнаюся, впродовж останніх трьох місяців увесь свій вільний час кладу на вівтар читання книжок, особисто жертвуючи, до прикладу, необхідним удосконаленням англійської мови. Водночас, я кайфую від процесу та можливості постійного спілкування у малій команді марафону – з Христиною Содоморою та представниками ВСЛ, з читачами, які читають нарівні з нами, та віднедавна й з авторами.
З цілковитою впевненістю можу ствердити, що стала щасливішою. Почала краще писати та структурувати відгуки, більш красномовно добирати слова, а моє тіло і розум відчувають себе здоровішими. Читання стало чимось на кшталт розслаблення, відчуття балансу піднялося на сходинку вище буденної рутини, а про стрес забула й поготів.
Сьогоднішній пів-марафонський підсумковий матеріал виявить більше статистики та результатів наших зусиль. Запрошуємо!
Марічка Удуд
Коли на початку осені ми з Марічкою Удуд почали обговорювати всілякі варіанти спільного читання книжок, яке врешті постало як читацький марафон БуквоМама, то я навіть не думала, що сидітиму зараз і писатиму про враження від першого півріччя таких наших спільних читань. Згодом до нас долучилася Марина Макарова як представник ВСЛ, і наші думки та ідеї почали набирати серйозних обертів. А публікації перших відгуків на сайті ВСЛ та їхнє поширення у соцмережах набули популярності та резонансу.
Потім ми почали спілкуватися з іншими видавництвами, книги яких би хотіли прочитати. І я побачила, що наш марафон – це не лише домашнє читання книжок двома молодими мамами, а й багатогранний досвід. Це не лише написання відгуків «від душі», а й пошук цікавих книг, планування щомісячних тем для читання, контактування з видавництвами тощо.
Тобто від початкових розмов до повноцінного втілення БуквоМами відбулася кардинальна зміна. Марафон став частиною не лише мого книжкового світу, але й особистого. БуквоМама стала мені рідною дитиною, як би парадоксально це не звучало.
Ще один цікавий досвід – це тематичне читання. Я ніколи раніше не читала книжок за якоюсь схемою чи системою. А тепер, плануючи на кожен місяць нову тему і підбираючи до неї книги, я стала більш відповідальним читачем, який знає, що і про що читає…
Інша приємна несподіванка – це спілкування з Марічкою. Оскільки нам доводиться дуже багато обговорювати і теми, і книги і інші деталі, то ми дуже зблизилися. І мене вражає часами наша однодумність, яка є не якимось віддзеркаленням, а глибшим прийняттям речей. Звісно, бувають і дискусії, але конструктивна критика, наприклад, щодо написаного відгуку, в рамках нашого марафону, – це однозначно особистісний ріст і розвиток.
А ще, якби не марафон, зокрема наполегливість Марічки, то я б так і не наважилася ніколи зняти книжковий відеоогляд. Загалом, ці півроку промайнули надзвичайно швидко. Здається, я лише зараз починаю відчувати справжній ритм і смак читання у стилі БуквоМами.
Христина Содомора
Пропонуємо Вам відволіктися від власного читання і спробувати відгадати за фрагментами зображень обкладинки книжок, які ми читали протягом півроку. Усім цікавої гри!
Наче довго тривали ті півроку, але місяці невпинно злітають собі й далі. Вже передчуваю завершення проекту. Усе мине, однак залишиться сповнення гармонією, єднання з книжкою та обдумування в голові.
Долучайтесь до нашого читацького виклику. Ставте перед собою мету з кількістю книжок, які Ви хотіли б прочитати цьогоріч. Для того, щоб дійсно кинути собі виклик, встановіть певні обмеження. Конкретне завдання для себе може багато зробити, а звіти можуть стати кращим мотиватором. Обіцяю, Ви будете здивовані тим, скільки всього можете перечитати впродовж одного року.
Інфографіка Марічки Удуд
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно