БуквоМама: Читання – це насолода неквапливістю, спокоєм та особистим розвитком

•Читацький марафон БуквоМама

Читацький марафон БуквоМама 09.11.2016

Марічка: Як тобі щось типу «БуклендМама»? Мами, які доглядають за дітьми і читають художню і професійну літературу, окрім дитячої звісно. Не знаю ще, в якій формі то подавати, але думка появилася після відео Громадського про Бабкіну і Лівіна. Ми ж не можемо читати в такій швидкості звісно (зважаючи на сімейні пріоритети), але ж читаємо достатньо для того, щоб показувати і говорити про це.

Христина: Ідея добра..... Можна придумати якийсь формат... А може вже є такі проекти?

Марічка: Треба перевірити

Христина: У нашому випадку можна влаштувати, наприклад, щотижня по книжці...

Марічка: Хі-хі — ти зможеш* Де висвітлювати?

Христина: Але в мене темпи тепер якісь нестабільні. То прочитаю книжку за 3-4 дня, то довше набагато...

Марічка: А форма звітності яка? Просто свої думки про книжку?

* * *

Марічка Удуд

Ось так рік тому у форматі Facebook-месенджера дві матусі швидко та ефективно переконували одна одну у шаленій та доволі дикій ідеї включитися у спільний проект. Христина Содомора, редакторка сайту ВСЛ Марина Макарова, представники щораз інших видавництв – це те дружнє та відкрите до комунікації коло людей, яке й стало командою БуквоМами.

Якщо розпочинати завжди простіше, легше та швидше, то закінчувати довше, важче та сумбурніше. Зізнаюся, я досі цьому не вірю. Ким ми були рік тому? Яких цілей досягали? Чи все настільки перемінилося у нашому читацькому житті за 53 книжкових середи? Дійсно, так. Я не можу пройти повз кожну наступну книжкову новинку; книжкові онлайн-ресурси стали базою для ранкового читання новин на фб та поштової підписки; щорічні вручення нагород стають приводом щось новеньке прикупити (ні, цього року це були НЕ сукенки) та обговорити.

Я потішена проробленою роботою. Хтозна-коли б я прочитала 50 книжок (іноді було й більше) за один рік. Єдиний та безпрецедентний підсумок цьому наступний:

Читання – це насолода неквапливістю, спокоєм та особистим розвитком.

Мої прикінцеві слова будуть величезною подякою українським авторам, до прикладу Оксані Лущевській за перенесення американського книжкового досвіду на українську книжку; Вікторії Горбуновій за актуальність та інноваційність. Справжньою втіхою для мене стали якісні та важливі переклади іншомовних видань, як-от «Диво» в перекладі Світлани Колесник та «Забагато щастя» у перекладі Євгенїі Кононенко, підтримую проговорення дражливих тем на прикладі «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського та «Історій зі Сходу на Захід» Маргарити Сурженко.

Щоб не оминути наше традиційне «ЯК» – напишу, що було цікаво! Іноді багато часу приділялося прочитуванню, іноді марудилося над написанням відгуку, іноді хотілося полишити (та чому іноді? доволі таки часто) тощо. Як і у будь-якій справі, результат потішає більше, ніж докладені зусилля. Тому читання не полишатиме мене, нас і вас, сподіваюся. Лише варто знаходити час для нього.

Перша й наймасштабніша подяка «Видавництву Старого Лева» за прийняття під материнське крило, за терпіння наших витребеньок щодо відео-відгуків, перемін списку книжок та тривале консультування. За все це і за багато неозвученого велике Вам СПАСИБІ.

Слова подяки шлемо також великому списку працівників українських видавництв. Ми дуже раді вашому схвальному відгукуванню (а хто не відгукнувся, тому хай гикнеться в цю мить) на наш запит співпраці та рішучість вирушити у круглорічне плавання з нами.

Скільки б знаків ще не залишити тут опісля, кінця-краю не буде. Тому найбільшим нашим досягненням вважатимемо ваше – читацьке – пізнання тексту, підтримку української книжки та відпускання видань у циклічне читацьке коло. Рада, що були з нами цей рік!

Топ-5 книг марафону від Марічки Удуд

Христина Содомора

Читацький марафон БуквоМама став для мене випробуванням вірності, дисциплінованості, відповідальності і регулярного читання. Читати бодай одну книжку кожні два тижні і писати на неï відгук - це справді виклик. Адже за рік марафону змінилося багато-чого у житті, в особистому графіку. Та марафон повинен був тривати попри всі зовнішні корективи. І таки протривав до кінця.

Також це була нагода спілкуватися з видавництвами і авторами книг. А це неоціненний досвід і нові знайомства з такими ж собі подібними книгоманами.

Особливими для мене були й самі відгуки на книжки, прочитані у рамках марафону. Ми поставили собі за мету не писати сухих рецензій, а ділитися власними враженнями. Щоб справді зацікавити інших прочитати книжку. І я надіюся, що це нам вдалося.

Ну і, звісно, персональні подяки:

Висловлюю величезне спасибі Марині Макаровій, яка спілкувалася з нами від імені «Видавництва Старого Лева». За ïï дипломатичність і терпеливість у всіх непорозуміннях, що виникали, за спокій і контроль над непередбачуваними ситуаціями (які бувало виникали через нас), за відвертість і допомогу, за корисні поради.

Невимовна подяка самому «Видавництву Старого Лева», без якого цей марафон би не відбувся. За ïхню сміливість публікувати на своєму сайті відгуки не лише на книжки їхнього видавництва. А це неабияка відвага і мужність. За це особливий ріспект вам. Впевнена, що цим ви тільки здобули нових читачів, а не віддали ïх іншим.

Дякую всім видавництвам, які надсилали нам паперові чи електронні версії книжок, за приємне спілкування і навіть цінні поради, яку книжку обрати для прочитання.

І найбільше «дякую» звучить всім нашим читачам, без яких цей марафон не мав би жодного сенсу. Бо читати книжки для себе — це одне, але ділитися враженнями і отримувати теплі відгуки та цікаві обговорення взамін — це інше і найважливіше.

Після марафону моя любов до книг стала ще більшою.... І, мабуть, це найосновніший підсумок, який можу зробити.

Топ-5 книг марафону від Христини Содомори