0(800) 501 508
 
Цілодобово
Кошик 0 грн

Блоги

по:
В період з:
Автор
БуквоМама: Безумовна любов – головне правило виховання дітей
Юрій Остапчук
 
Шрагіна Лариса  «15 табу для мамусь і татусів, або Батьківські помилки з любові до дітей». – Львів: «Видавництво Старого Лева», 2016. – 144 с. 
 
Сьогодні маємо особливу приємність у нашому читацькому марафоні – гостя. І це не просто запрошений читач, а досвідчений татусь (і, до речі, прочитавши його відгук, ви зрозумієте всю невипадковість ситуації, що саме йому яко татові випало читати саме цю книгу і писати відгук). Юрій виховує донечку Єву, якій 3,5 роки, веде блог російською мовою «Папина доця» в ЖЖ. Текст від Юрія подаємо зі збереженням його стилю.
 
ХТО – 
 
Лариса Шрагіна – кандидат психологічних наук, доцент кафедри соціальної та прикладної психології Одеського національного університету. Одразу наголошу, що ця книга - не перекладна література, а вітчизняного досвідченого педагога з великим досвідом роботи психологом у дитячому садку-школі.
 
ПРО ЩО – 
 
Читання книг для батьків – це мистецтво, його можна освоїти тільки тоді, коли станеш батьком або матір’ю. В основі цього мистецтва лежить дитячий сон – чим він міцніший і довший, тим більше приносить задоволення батькам. Але іноді бувають виключення. Так сталося й зі мною… 
 
Моя дорога пролягала до Львова – славного міста, в якому працюють чудові люди («Видавництво Старого Лева»), які видали книгу Лариси Шрагіної «15 табу для мамусь і татусів». Чотири години в електричці можуть стати каторгою для «непідготовлених». Але це не про людей, які мають маленьких дітей, бо малюки загартовують своїх батьків усі 24 години на добу. 
 
 
І ось я в електричці. Відкриваю книгу, і… автор говорить про те, що «найголовніший чинник (для дитини) – батьківська безумовна любов» (С.6). Саме за це я люблю авторів книг про виховання. Не за правила, не за вказівки, не за пункти і навіть не за табу. Любов – ось головний чинник у батьківських відносинах. «Наша мета – не змусити дитину бути слухняною певний час, а закріпити форми поведінки, що сприятимуть позитивному розвитку її особистості» (С.9). Автор мені все більше і більше подобається… 
 
Далі починаються табу… Але монотонний стукіт коліс заглушив лускіт зернят тітоньки, яка сиділа поруч зі мною. Мене охопив розпач, коли я побачив, що вона тільки-но відкрила упаковку.
 
Добре, що ж це за табу? Табу на маніпулювання вами, табу на надмір уваги, табу на диктатуру, табу на вороже протистояння, табу на недоречну жалість. Кожне табу автор аргументує і вказує на батьківські помилки. Допомагає виправитись і ступити на правильний шлях. Також попереджає про те, що для того, аби привити дитині якесь правило, потрібне справжнє батьківське прагнення. Якщо ви в суботу розказали дитині, як себе чемно поводити, а в неділю побачили, що ваше дитя робить не те, що вчора обіцяло, – не розчаровуйтесь. Так поводяться всі діти, вам лише потрібно стійке прагнення до змін. Рішучість.
 
О ні. Як же добре починалася моя поїздка. Монотонний стукіт коліс, чудова книга, я не хочу спати, і я вже навіть не сприймаю лускіт насіння соняшника, хоча інколи поглядаю на те, коли закінчаться ті зернята. Якійсь бабусі зателефонували і запитали, як у неї проминув день. Тепер мою увагу заполонила розповідь про собаку, яка їсть курей, про чудові чобітки, куплені на розпродажі. І тут я зрадів і вперше в житті подякував оператору мобільного зв’язку. Ми перебуваємо поза зоною досяжності. Ну що ж, я повернувся до читання книги.
 
Табу продовжувались, а я все роздумував над своїми методами виховання. Для того, щоб швидко заспокоїти малечу, потрібно переключити їхню увагу. Не протистояти, домагаючись свого, але поступитись і зацікавити чимось іншим. Правило працює завжди.
 
КОМУ –
 
Закінчуючи, хочу сказати про те, що в книзі є багато життєвих прикладів. І ось я почав їх перечитувати: матуся зробила те, мама була там, мама сям… стоп! Я ж не мама. Коли будуть приклади для татусів?! Книга ж, судячи з назви, для обидвох батьків. І ось сумна статистика: 20 прикладів, де у головних ролях мама, 2 ситуації з татом, і ще 2 із двома батьками. Це дискримінація у вихованні діток татусями.
 
Тому мій заклик до ВСЛ – видайте книгу про виховання, яка буде присвячена татусям! Не принижуйте наші виховні методи. Ми по-іншому не вміємо, тому що майже немає літератури для татусів. Змініть світ татусів, видайте книгу!
 
 
ЦИТАТИ – 
 
«Для (дитини) відчувати любов і перебувати в центрі уваги – це одне й те ж саме. Дитина звикла вважати: «Якщо дорослі зайняті винятково мною, то вони мене люблять». Тому щойно ви зауважите в поведінці дитини потребу уваги – не відповідайте їй, а просто вчиніть так, щоб вона відчула: про неї не забули, її люблять; доторкніться до неї, приголубте, погладьте…» (С.22)
 
«Діти – не ваша власність і тим більше не річ, якою можна розпоряджатися, потураючи власним забаганкам! Вони не просили їх народжувати – цього прагнули саме ВИ. Спілкуйтесь із ними по-людському!» (С.77)
 
«Найуспішнішим є авторитетний стиль виховання. Авторитетні батьки вирізняються високим рівнем сприйняття дитини й участю в її житті – вони душевні, чуйні, уважні, терплячі і сприйнятливі до потреб своєї дитини. Вони встановлюють позитивні, емоційно насичені взаємини з дітьми, залучаючи їх до постійного спілкування й взаємодії» (С.79)
 
«Дитина не призвичаєна повідомляти вам про свої потреби, бо з раннього дитинства звикла, що ви їх усі передбачите. Але дорослішаючи, діти зобов’язані чітко пояснювати батькам, усе чого потребують і що їх турбує.» (С.92)
 
ПОДЯКА –
 
По-перше, хочу виразити величезну подяку Христині Содоморі та Марічці Удуд за те, що запросили взяти участь у марафоні «БуквоМама». 
 
По-друге, «Видавництву Старого Лева» за надану книгу, а також за те, що видали її у твердій обкладинці. І, найголовніше, дякую за декілька чистих сторінок для нотаток в кінці книги. Весь мій відгук занотований власне на них.
 
АНОНС – 
 
Наступної середи чекайте на відгук від Христини Содомори про книгу американського психолога і батька п’яти дітей Кевіна Лемана із гучною назвою «Як виховати дитину і не збожеволіти» від видавництва «Свічадо».
 
 
Вам може бути цікаво
Олег Сенцов: «У кожної людини можна чогось навчитися, пропри її посади і регалії»
Дорж Бату: Я знайшов в Україні справжнє суспільство, де поважають одне одного
Ілларіон Павлюк: Ідеальний фантастичний світ – той, в який читач здатен повірити
Ірина Славінська: «Перед кожним із нас уявне трюмо – у кожному з дзеркал ми трохи інші, це наші запасні життя»
«Схожість подій – це нормально для всього пострадянського простору, з якого ми всі вийшли», – Рімантас Кміта
Ольга Герасим`юк: «Немає минулого, майбутнього і сьогодення»
stary_lev Стежити
дописів читачів
Коментарі
Вміст цього поля є приватним і не буде доступний широкому загалу.
Опублікувати