Андрій Цаплієнко про книжку Ілларіона Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма»
08.09.2020
Невдовзі у «Видавництві Старого Лева» вийде друком книжка українського журналіста, теледокументаліста та письменника Ілларіона Павлюка «Я бачу вас цікавить пітьма». Це історія про непробивну людську байдужість і пітьму всередині нас. Про чесність із собою й ціну, яку ми готові заплатити за забуття. Про гріхи, що матеріалізуються, і спокуту, дорожчу за спокій. За сюжетом, Київського кримінального психолога Андрія Гайстера відправляють консультантом у богом забуте селище Буськів Сад. Зимової ночі там зникла маленька дівчинка. А ще там водиться Звір — серійний маніяк, убивств якого тамтешні мешканці воліють не помічати... У цьому проклятому селищі, де все по колу і всі живуть життям, яке ненавидять, розслідування постійно заходить у глухий кут. Андрій вірить, що загублена дівчинка, попри все, жива і він її знайде. Але нікому, крім нього, це не потрібно.
Ось що каже про книжку Андрій Цаплієнко:
Зло живе там, де його менше за все сподіваєшся зустріти. Як ви думаєте, що головне для людини, яка збирається викорінити все зло на землі? Правильно. Перед тим як нанести вирішальний удар, треба поглянути у дзеркало.
Я довго чекав на цей роман. Ще відтоді, коли було написано лише кілька перших розділів. Знав про те, що автор, мій друг, щодня все ближче до розв’язки. І коли, як і ви зараз, я відкрив роман на першій сторінці, то, зізнаюся, подумки сказав собі в передчутті задоволення, знайомого будь-якому читачеві: «Ну, ось, нарешті справжній український Noir!». З потужною заплутаною інтригою, хорошим жорстким стилем, кровищею, містикою і, як водиться, непевною перемогою добра над злом. Так, все це в романі є. І є, повірте, в надлишку. Зазирніть зі свого світлого світу в темний крізь віконце літератури. І йдіть собі далі.
Але «просто зазирнути» — це не про роман Ілларіона Павлюка. Він веде вас, шановний читачу, до розгадки таємниці злочину не по колу, — як у класичних романах Noir, — а по спіралі. Яка врешті-решт виявиться стрічкою Мьобіуса, що з’єднує кінець і початок усього. Злочин і покарання. Вас і вигаданого героя. Йдучи за ним, ви встигнете і полюбити, і зненавидіти його. А значить, і самого себе. Тому що збагнете — найнезначніший вчинок, скоєний вами, може відкрити стулки брами перед глобальним Злом.
У боротьбі зі Злом не буває простих рішень. Адже ніколи не знаєш, з якого боку насправді ти сам.
І навіть любов не завжди рятує. Втім, саме вона тримає наш божевільний світ над прірвою. Все ще тримає.
Я заздрю тобі, читачу, ти лише на початку великої подорожі та справжньої літературної насолоди.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно