8 уроків від Хорхе Борхеса
Білецька Наталія
03.06.2014
Хорхе Луїс Борхес – всесвітньо відомий латиноамериканський письменник і поет – невпинно працював до кінця життя і став наставником не для одного письменника. У 1972 році літeратор-новачок Фернандо Соррентіно провів з Борхесом сім вечорів, записуючи його думки про життя, ремесло та політику. Ось головні уроки, які дав Борхес учневі.
1. Перед тим, як написати свій перший рядок, я якимось містичним чином вже усвідомлював, що створений для літератури. Чого я тоді ще не знав - що крім ролі читача мені судилося стати ще й автором. Я вважаю, що одне не може бути важливіше, ніж інше.
2. Мій батько дав мені пораду, як потрібно працювати: багато писати, багато викреслювати і не бігти стрімголов у друкарню. Так що роман «Жар Буенос-Айреса», який я опублікував першим, насправді був моєю третьою книгою.
3. Робота письменника - результат ліні. Його робота по суті полягає в тому, щоб відволіктися від буденного, подумати про щось інше, про власні мрії… Мне здається, той, хто пише більш-менш добре, не вважає це важкою роботою - для нього це швидше розвага, яка не виключає напруги інтелекту - так само, як цього не відкидає, наприклад, гра в шахи.
4. Будь-якій молодій людині я б порадив вивчати класику і постаратися не завжди намагатися бути сучасним, тому як він і так вже відповідає часу. Нехай спробує стати людиною з іншої епохи, класичним письменником, таким як, поза всяких сумнівів, він не зможе бути, будучи людиною XXI століття.
5. Я впевнений, що не можна втрачати надію після п'ятдесяти. Більше того, що люди вчаться на своїх же помилках. Мені здається, я зробив всі літературні помилки, які тільки було можливо, і все заради того, щоб у підсумку прийти до успіху. Щоб більш-менш правильно і лаконічно усвідомити сенс письменництва, мені довелося досягти віку сімдесяти років.
6. Автор не має дбати про читача. Це абсурдна думка: як людина зможе писати краще або гірше, якщо буде думати про те, хто його буде читати?
7. Письменника завжди слід оцінювати за його кращими сторінками.
8. Не уявляю, який образ я залишу після себе, а це значна, можливо навіть найбільш важлива частина роботи поета. Я не знаю, чи будуть до мене ставитися з поблажливістю, байдужістю чи теплотою. Для мене зараз важливіше те, що я пишу або тільки збираюся написати. Мені здається, так себе відчуває більшість письменників. Альфонсо Рейес говорив, що ми публікуємо наші книги, щоб не провести все життя редагуючи їх: хтось публікує книгу, щоб залишити її позаду, а хтось - щоб забути про неї.
Коментарі
Щоб залишити коментар, необхідно